«Історія вчить лише тому, що вона нічому не навчила народи» Г. Гегель
У глибинах історії приховано уроки, які сучасне суспільство не повинно ігнорувати. Протягом століть для придушення та переслідування цілих груп людей використовувалася стратегія, за допомогою якої можна безкарно знищити будь-яку організацію, аж до фізичної ліквідації її представників. Це так звана «римська формула» — поняття, яке ввів професор Массімо Інтровіньє, і цей термін був офіційно прийнятий на рівні ОБСЄ 2011 року. Від часів стародавніх римлян до нацистської Німеччини застосування цієї стратегії призводило до невимовних людських страждань і трагедій. У наш час ми також стикаємося з наслідками цих невблаганних методів. І кожному з нас важливо бачити й розпізнавати їхній вплив, перш ніж вони спричинять нові трагедії.
Більшості людей невідомо про існування такої стратегії, проте у вузьких колах її знають як ефективний метод для дискредитації та організованого цькування соціальних, політичних або релігійних груп. Ця формула, розроблена в Стародавньому Римі, шліфувалася протягом століть: її застосовували проти перших християн, у часи «священної» інквізиції, а також фашистським режимом нацистської Німеччини. «Римська формула» складається з трьох етапів: нетерпимість, дискримінація та переслідування.
Давайте коротко переглянемо історію та розберемо схему використання цієї формули на найбільш яскравих прикладах.
У Стародавньому Римі перші християни стали й першими жертвами цієї стратегії. На початковому етапі — етапі нетерпимості — людей, які сповідували християнство, оголосили ворогами держави, приписавши їм абсурдні й зловісні характеристики. Офіційні особи стверджували, що християни займалися канібалізмом, зневажали римських богів і плели злі змови проти Імперії.
На другому етапі — дискримінації — християн виключили з суспільного життя, заборонили їм займатися певними видами діяльності та переслідували їх на юридичному рівні.
На останньому етапі — переслідуванні — християн кидали на розтерзання диким звірам на аренах, розпинали на хрестах або страчували іншими жорстокими способами.
Нацистська Німеччина також застосовувала «римську формулу» для переслідування євреїв, і ця стратегія призвела до одного з найжахливіших злочинів в історії людства — Голокосту. Цю трикрокову формулу було реалізовано з лякаючою ефективністю та німецькою точністю.
Перший етап, «нетерпимість», полягав у створенні та поширенні негативного образу євреїв. Нацистська пропаганда під керівництвом Йозефа Геббельса розгорнула масштабну кампанію, яка зображувала євреїв як ворогів держави. Це включало карикатури, статті та фільми, такі як «Єврей Зюсс» (“Jud Süss”), що показували євреїв як небезпечних, хитрих і злісних персонажів, які загрожують німецькому суспільству. Це призвело до того, що багато людей у Німеччині та за її межами, де демонструвалася ця стрічка, почали щиро вірити, що євреї шпигують за ними, полюють на їхніх дітей і мають намір їх убити.
Цей фільм став інструментом нацистів для створення системи утисків і переслідування єврейського населення.
Цей випадок є яскравим прикладом методів, якими нацисти переконували німецьке населення в тому, що євреї — корінь їхніх нещасть і перешкода на шляху до щастя.
На другому етапі, «дискримінація», нацисти почали впроваджувати юридичні обмеження для євреїв. 1935 року було ухвалено Нюрнберзькі закони, які позбавляли євреїв громадянських прав. Їх також було звільнено з державних установ, університетів та армії. Євреям не дозволялося займатися певними професіями, й вони були виключені з багатьох аспектів суспільного життя. Їм було заборонено укладати шлюби або мати сексуальні стосунки з «арійцями».
Дослідження, проведені американськими науковцями та соціологами, показали, що німецьке суспільство загалом схвалило прийняття Нюрнберзьких законів. Це, у свою чергу, сприяло зростанню популярності Гітлера. Широкомасштабна пропаганда переконувала німців у тому, що євреї становлять загрозу їхньому добробуту. У результаті німці почали активно звертатися до поліції з вимогами вжити рішучих заходів, вважаючи, що їхня безпека та благополуччя залежать від цього.
Цей випадок наочно демонструє, як екстремістська риторика може впровадити в суспільство ідеї нетерпимості, змушуючи людей вважати дискримінацію обґрунтованою та нормальною.
Останній етап, «переслідування», почався з того, що оратори від нацистської влади зверталися до громадян приблизно з такими закликами: «Зверніть увагу, ми прийняли закони, але, як бачите, на жаль, ми не вирішили проблему. Люди, які загрожують вашому добробуту, все ще знаходяться поруч. Так, вони вже не працюють у поліції, не працюють в лікарнях, але ці люди дуже хитрі. Як ви розумієте, вони все ще небезпечні для вашого благополуччя». Це призвело до інцидентів самосуду та нападів на євреїв.
У гетто почастішали заворушення. Німці почали влаштовувати погроми та руйнувати вітрини єврейських магазинів, що деколи переростало у фізичне насильство. Ці події було зафіксовано у документальних фільмах. Хоча на перший погляд такі акти здавалися спонтанними, насправді більшість із них було організовано нацистами чи спецслужбами. У результаті нацисти перейшли до відкритих репресій: 1938 року стався погром, відомий як «Кришталева ніч», коли по всій Німеччині та Австрії було зруйновано синагоги, єврейські магазини та будинки, а тисячі євреїв було заарештовано й відправлено до концентраційних таборів.
Кінцевим результатом цього процесу став Голокост — систематичне винищення шести мільйонів євреїв. Нацистський режим створив мережу концентраційних таборів і таборів смерті, таких як Аушвіц, Треблінка та Дахау, де євреїв масово вбивали у газових камерах, розстрілювали та катували до смерті. Ця жахлива катастрофа стала сумним свідченням того, до чого призводить застосування «римської формули».
Звісно, може здатися, що в усі часи суспільство боролося з недогідними. Таке враження складається лише тому, що події минулого часто подаються нам виключно як «історично сформовані умови», за яких одна група людей починає знищувати іншу. Причому ці вбивства відбуваються під найшляхетнішими приводами, суспільство активно їх підтримує, а виконавці переконані, що виконують мало не «богоугодну» справу. Хоча при цьому вони порушують основну заповідь: «Не вбий!». Ось так, знаючи людську психологію та маючи змогу реалізувати нескладну стратегію «Римської формули», організовуються всі війни та створюються тиранічні режими.
Гегель був правий, коли сказав: «Історія вчить лише тому, що вона нічому не навчила народи».
Здавалося б, усе це — справи давно минулих днів, забуті сторінки давньої історії. Проте сьогодні з вражаючою точністю ті самі методи використовуються антикультовими організаціями по всьому світу. Саме антикультисти стоять сьогодні за усіма воєнними конфліктами та найкривавішими терористичними актами. Це вони займаються маніпуляціями та дезінформацією в ЗМІ, сіють страх і нагнітають напруженість у суспільстві. Це вони, порушуючи права та закони громадян, дискримінують певні соціальні групи, організовують гоніння на них, підривають основи демократії та ведуть країни до тоталітаризму.
Ось кілька яскравих прикладів роботи цієї безвідмовної стратегії у наші дні.
Почнімо з «Осади в Уейко» — події, яка назавжди змінила обличчя США та спричинила низку кривавих актів внутрішнього тероризму, підірвала довіру до правоохоронних органів і розколола суспільство. Як сказано у фільмі «ВПЛИВ» (The IMPACT): «Для послідовників антикультизму справа «Вейко» — це еталон. Це соломинка, яка мала зламати хребет свободи в Америці, пожежа, яка, згідно з їхніми планами, мала стати іскрою для займання полум’я громадянської війни».
Якщо коротко, — група адвентистів сьомого дня «Гілка Давидова» мирно існувала в Уейко протягом майже 60 років. Але буквально за кілька років антикультисти за допомогою дезінформаційної атаки в ЗМІ перетворили групу людей, які по-своєму сповідували християнство, на образ «страшної деструктивної секти». Безпідставні та брехливі звинувачення призвели до жахливої трагедії. Тільки уявіть: ця історія закінчилася смертю 82 мирних американських громадян, серед яких понад 20 — діти. Таким був результат 51-денного протистояння правоохоронних органів США та невеликої релігійної громади [1].
Детальніше про всі етапи дискредитаційної кампанії та її наслідки можна прочитати в цій статті на сайті actfiles.org. Що тут сказати — «Римська формула» і цього разу спрацювала бездоганно, а також запустила незворотні руйнівні процеси в демократичному суспільстві США. І, як часто бувало раніше, справжні ініціатори цього жахливого злочину знову залишилися в тіні.
Ще одним яскравим і водночас шокуючим прикладом дії «Римської формули» є ситуація в комуністичному Китаї, де, окрім гонінь на віруючих, уже 19 років переслідують послідовників Фалуньгун.
Фалуньгун (Фалунь Дафа) — це медитативна практика, заснована на комплексі традиційних дихальних вправ і рухів цигун, яка почала активно поширюватися в Китаї з 1992 року, а до середини 1999 року здобула величезну популярність: понад 70 мільйонів осіб займалися Фалуньгун. Принаймні, такі цифри було оприлюднено китайською владою. До початку репресій представником цього руху вважався майже кожен десятий житель країни, що перевищувало кількість членів компартії. Це й привернуло до них увагу влади.
Тодішній Генеральний секретар компартії Китаю Цзян Цземінь побачив у широкій популярності Фалуньгуну загрозу відносно своєї авторитарної системи правління. За даними Конгресу США, сотні тисяч послідовників Фалунь Дафа були ув’язнені без суду й слідства [2]. До них застосовували посилені методи допиту, включаючи тортури, психологічне насильство та примусову працю.
2006 року на просторах інтернету з’явилася інформація, що послідовників руху не лише масово кидали до в’язниць та інших центрів утримання, але й насильно вилучали у них органи. За деякими свідченнями очевидців і жертв цих жахливих подій, це відбувалося з живими людьми, без будь-якої анестезії, а органи потім використовувалися в трансплантаційній індустрії Китаю. Це викликало широкий суспільний резонанс.
Так, фільм «Людський врожай» (Human Harvest: China’s Illegal Organ Trade) отримав престижну журналістську премію Пібоді [3]. Це щорічна міжнародна нагорода за видатний внесок у сферу радіо та телебачення. Крім того, «Людський врожай» багато разів отримував звання «Найкращого документального фільму» на міжнародних кінофестивалях [4]. У стрічці представлено інтерв’ю, які режисер Леон Лі взяв у дослідників теми вилучення органів — номінантів на Нобелівську премію миру Девіда Кілгура, Девіда Мейтаса та журналіста-розслідувача Ітана Гутмана, а також у переслідуваних послідовників Фалуньгун, які виїхали з Китаю.
2013 року Європарламент [5], а 2016 року Конгрес США [6] прийняли резолюції, які засуджують примусове вилучення органів у послідовників Фалуньгун у КНР. Міжнародна організація «Лікарі проти насильницького вилучення органів» (DAFOH) також подала петицію Верховному комісару ООН з прав людини із закликом припинити примусове вилучення органів у в’язнів совісті — послідовників Фалуньгун у Китаї. Цей документ став другим за кількістю підписів за всю історію організації: його підписали понад 2,7 мільйона осіб у більш ніж 50 країнах світу. Однак DAFOH повідомила про подальшу долю цієї петиції наступне:
«З 25 червня 2018 року наша Рада директорів ухвалила рішення припинити розгляд петиції до Верховного комісара ООН з прав людини, яка закликає припинити примусове вилучення органів у в’язнів совісті — послідовників Фалуньгун у Китаї.
Двічі за останні п’ять років представники DAFOH відвідували Організацію Об’єднаних Націй у Женеві, щоб передати понад 3 мільйони підписів і обговорити ці злочини проти людяності. На сьогодні ми не побачили жодних дій, що можна перевірити, які вжила б ООН у відповідь на цю петицію, що представляє волю людей з усього світу.
Бездіяльність Організації Об’єднаних Націй щодо кричущих порушень прав людини у світі, таких як примусове вилучення органів у Китаї, сприяла рішенню Сполучених Штатів офіційно вийти з Ради ООН з прав людини на тій підставі, що питання прав людини не розглядаються належним чином». [7]
Ви, напевно, зараз питаєте себе: як взагалі можливо таке безумство у сучасному світі? Дуже детально відповідає на це питання фільм «ВПЛИВ» (The IMPACT), опублікований на нашому порталі.
Думаю, тепер ви розумієте, навіщо тим, хто стояв за КПК, було необхідно так демонізувати та люто боротися з рухом Фалуньгун? Це був лише крок до закріплення їхньої тотальної влади, заснованої на страху. Адже саме для цього КПК допустила витік інформації про звірства щодо послідовників Фалуньгун, щоб продемонструвати, що станеться з інакодумцями, і показати свою повну безкарність. За цими репресіями настала ера тотальної цензури та створення такого феномену, як “Велика китайська цифрова стіна”, яка відрізала жителів Китаю від доступу до глобальної мережі інтернет. Звісно ж, виключно на благо громадян країни, щоб, нібито, захистити їх від інформації, яка становить загрозу суспільній безпеці, правлячій владі, а також від “єретичних вчень”. У подальшому це переросло у систему соціального кредиту, яка фактично стала тотальним контролем держави над громадянами.
Отже, термін побудови антикультистами тоталітарного режиму в Китаї за допомогою «Римської формули» склав менше 20 років. Приблизно стільки ж часу знадобилося нацистам для досягнення тотального контролю над населенням Німеччини з використанням тієї ж стратегії як інструмента дегуманізації. Протягом століть механізм залишається тим самим: там, де хтось прагнув підкорити собі людей, досягти абсолютної влади, — там завжди з’являлися небажані для суспільства «сектанти», «вороги народу», «зрадники батьківщини», «сепаратисти», «єретики» тощо.
Історія повторюється лише тоді, коли цього дозволяють люди. Пропонуємо уважно поглянути на світову історію, і в будь-якому її періоді ви знайдете сліди використання антикультистами «Римської формули». На вас чекають детальні історичні розслідування на цю тему на сайті actfiles.org.
Історія може стати гарним учителем, якщо її уважно вивчати й не мати ілюзій щодо випадкових збігів.
Статтю складено на основі матеріалів інтерв’ю, лекцій, статей та книг професора Массімо Інтровіньє — італійського соціолога та консультанта з питань інтелектуальної власності, засновника й виконавчого директора Центру з вивчення новітніх релігій (CESNUR), міжнародної мережі вчених, які вивчають нові релігійні рухи. Автор десятків книг і статей у галузі соціології релігії, він був основним автором «Enciclopedia delle religioni in Italia» («Енциклопедія релігій в Італії») та є членом редакційної колегії Міждисциплінарного журналу досліджень релігії. З 5 січня по 31 грудня 2011 року він обіймав посаду «Представника з питань боротьби з расизмом, ксенофобією та дискримінацією, приділяючи особливу увагу дискримінації щодо християн та представників інших релігій» Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Джерела:
- Crimes of Anti-Cultism. The “Waco” case. How the group of Americans “Branch Davidians” was demonized and destroyed. Part 1.
Злочини антикультизму. Справа «Уейко». Як була демонізована та знищена група американців «Гілка Давидова». Частина 1
https://actfiles.org/crimes-of-anti-cultism-waco-branch-davidians-part-1/ - Конгресово-виконавча комісія у справах Китаю, 14 червня 2024 р.ЧИ РОЗКВІТНЕ РЕЛІГІЯ ПРИ НОВОМУ КЕРІВНИЦТВІ КИТАЮ? Слухання в Палаті представників, 108-й Конгрес
www.congress.gov/event/108th-congress/house-event/LC14751/text - George Foster Peabody Awards (commonly known as the Peabody Awards or Peabodys). An annual international award for outstanding contributions to radio and television. It recognizes achievements in broadcast journalism, documentary filmmaking, educational, entertainment, and children’s programming.
www.peabodyawards.com/stories/complete-74th-annual-peabody-awards-may-31-2015/ - Awards & Festivals of Human Harvest: China’s Illegal Organ Trade Documentary.
www.javafilms.fr/film/human-harvest-chinas-illegal-organ-trade/ - European Parliament. (2013, December 12). European Parliament resolution of 12 December 2013 on organ harvesting in China.
www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7-2013-0603_EN.html - H.Res.343 – Expressing concern regarding persistent and credible reports of systematic, state-sanctioned organ harvesting from non-consenting prisoners of conscience in the People’s Republic of China, including from large numbers of Falun Gong practitioners and members of other religious and ethnic minority groups. 114th Congress (2015-2016)
www.congress.gov/bill/114th-congress/house-resolution/343 - DAFOH. (2018, June 25). Petition to the United Nations ended.
www.dafoh.org/petition-to-the-united-nations-ended/