«Горе людям, горе нашому німецькому народові, якщо свята Божа заповідь: «Не вбивай!», дана Господом на Синаї під час грому і блискавки, вписана від початку Богом-Творцем у серце людини, не лише буде порушуватись, а й буде порушуватись відкрито і безкарно!»

Уривок із проповіді німецького архієпископа Мюнстерського, графа Клеменса фон Галена [1].

Бажання влади завжди відігравало величезну роль у формуванні людських пороків. Але саме таємна влада, що виявляється в можливості безкарно впливати на долі мільярдів людей, остаточно витісняла в людині стримуючий внутрішній елемент людяності, моралі та совісті.

Прихований вплив Апологетичного центру спільно з впливом таємного окультного ордену, до якого входила верхівка гітлерівської влади, відіграв ключову роль у становленні Третього Рейху і поширенні ідеології нацизму. 

Сьогодні так само сформувалося таємне «братство», що діє в росії, яке встановило контроль як над політичною, так і над релігійною владою, включно з антикультовими організаціями, створеними за прототипом того самого Апологетичного центру, який стояв біля витоків Третього Рейху. 

Тільки на відміну від умов XX століття, у нинішньому становленні нацизму ключову роль відіграє не стільки містика, і навіть не війни, які також мають місце, скільки контроль інформаційного простору, можливість застосування методів інформаційного впливу, що дозволяє сучасним антикультовим нацистам залишатися в тіні, ведучи суспільство хибним слідом пошуку злочинця.

Таємне «Дивеєвське братство» — містичний центр сили та впливу росії

За часів, коли обитель православного монастиря перетворюється на подобу масонської ложі, коли всередині християнської релігії виникає закритий орден, керований таємницями, окультизмом і легендами, далекими від християнської суті, коли від головної релігії країни не залишається нічого, окрім її фасаду та назви, коли заповідь «Не вбивай» перестає бути одним із заповітів послідовників цієї релігії, — за таких часів світ спостерігає, як відроджується нацизм. 

Сьогодні в стінах Серафимо-Дивеєвського монастиря діє таємне «Дивеєвське братство», до якого входять представники російської політичної еліти на чолі з першим заступником керівника адміністрації президента рф Сергієм Кирієнко.

У «братства» є два боки: зовнішня публічна діяльність, благодійність та опікування монастиря і прихований тіньовий бік, який здійснюється за зачиненими дверима монастиря та містить у собі навколорелігійні елементи окультизму та есхатології. Цей елітний клуб виконує роль містичного центру влади і впливу не тільки в сучасній росії, але й, як виявилося, далеко за її межами. 

Для початку розглянемо релігійно-містичну атмосферу, що сформувалася навколо монастиря, сповнену легенд та апокаліптичних переказів.

Легенди про «Дивеєвську канавку»: вірування паломників і погляди дослідників

Понад сто років тому навколо Дивеєвського монастиря було вирито рів. Хтось вважає його звичайною інженерною спорудою, але багато хто вірить у його захист від злих сил [2]. Згідно з легендою, через цей рів не зможе перебратися Антихрист. Згодом цей переказ перетворився на подобу язичницького культу, що вкорінився в православному монастирі. Він постійно поповнюється новими формами маніпуляції, коли люди зривають листочки з дерев, які ростуть біля канавки, або беруть землю для лікування від хвороб чи захисту оселі. Відвідувачі монастиря ходять навколо цього рову, вірячи, що ця дія захистить їх від злих духів і навіть від Антихриста. Нікого не бентежить, що так ненависна православним богоборча радянська влада, яку багато хто сприймав як владу Антихриста, колись змогла не просто перейти канавку та засипати її землею, а й пустити під неї каналізацію, зайшовши на територію монастиря і закривши його на багато років. Нікого також не бентежить, що місце, де здійснювалися подвиги істинно святих, не потребує людських фантазій чи язичницьких вірувань, і самі подвиги підтверджуються не зовнішніми проявами, а тим, про що завжди свідчила суть християнства, — внутрішнім незримим стяжінням Божої благодаті.

На думку вченої Юлії Шеваренкової, яка досліджувала цей культ [3]: «…культ Канавки будується не за житійною легендою, а за язичницькими “законами”, і відсилає нас до стародавнього вшанування землі і дерев, представляючи вельми різноманітний спектр маніпуляцій із цими предметами».

«Можна згадати також особливості спорудження стародавніх язичницьких святилищ, по всій межі яких зводили частокіл, стовпи, оточували їх земляними валами та неглибокими канавками для символічного захисту святого місця від злих сил».

Дослідники зазначають, що «Дивеєвське братство» — це також ще один спосіб еліти долучитися до споконвічного народного православ’я, де мають місце елементи магії та напівязичницьких обрядів.

Але повернемося зі світу вірувань до нашої дійсності. Якщо для паломників достатньо ритуалів і сили віри, то у політиків ситуація набагато серйозніша і приземленіша, оскільки однієї віри для державних справ вкрай недостатньо. Тим паче, що членство в елітному «Дивеєвському клубі» пов’язане не тільки з цим монастирем, а й із нижньогородською чоловічою обителлю — Саровською пустинню, що розташована в місті Саров, за 13 кілометрів від Дивеєво. На відміну від жіночого Серафимо-Дивеєвського монастиря, чоловічий монастир у Сарові — закрите місце для простих людей. В’їзд у місто здійснюється тільки за перепустками, автотранспорт ретельно оглядають. 1946 року на території Сарова розмістили об’єкт із розроблення ядерної зброї. Сьогодні головним підприємством Сарова є російський федеральний ядерний центр — Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики (РФЯЦ-ВНДІЕФ), який займається розробкою та виробництвом ядерних боєприпасів.

Варто також відзначити ще один факт про настоятельку жіночого монастиря в Дивеєво — ігуменю Сергію (Конькову), яка з 1987 р. була відома під агентурним псевдонімом «Вероніка», будучи агентом КДБ [4], тобто, кажучи простими словами, серед представників влади вона теж певною мірою людина своя, віддана уряду.

Членство в «братстві» і просування кар’єрними сходами

Збіг чи ні, але саме Сергій Кирієнко привів із собою в Дивеєво найвпливовіших членів «братства», і саме люди Сергія Кирієнка обійняли ключові посади в уряді після кадрових перестановок президентом рф Володимиром Путіним 2024 року. Зокрема, новим міністром оборони рф є один із членів «Дивеєвського братства» — Андрій Бєлоусов. 2017 року його також було призначено членом Ради з відновлення Саровського і Дивеєвського монастирів. 

Як повідомляє кілька російських джерел [5; 6], перед своїм вступом на нову посаду майбутній міністр відвідував Дивеєвський монастир у Нижньогородській області. Його візит тривав не більше 2 годин, але мав примітні нюанси. Після візиту Андрія Бєлоусова в монастирі сталися дві дивні речі. Того ж вечора настоятельці монастиря, ігумені Сергії, стало погано, а поряд з іконою, біля якої молився Бєлоусов, знайшли жменю жіночого волосся. Чи пов’язано це з візитом міністра достеменно невідомо. Але подібні знахідки біля ікон у монастирі — це рідкість.

Всебічна експансія Сергія Кирієнка: контроль пропаганди, інтернету і нових кадрів по всій території росії

За роки своєї діяльності у владі Сергій Кирієнко вже давно вийшов за рамки своїх обов’язків куратора внутрішньої політики, постійно розширюючи сферу свого впливу, починаючи зі сфери освіти, культури, роботи з викладачами та молоддю, формування навчальних програм та професійних конкурсів, і закінчуючи контролем губернаторів та інших державних діячів. 

Завдяки йому нові кандидати проходять ініціацію в рамках навчальної програми «Школа губернаторів» [7] — чергового проєкту Кирієнка, де він виступає в ролі наставника і викладача. Цей проєкт за фактом позбавляє голів регіонів залишків тієї незначної автономії, яка у них була раніше. Тепер нові губернатори, випускники цієї структури, — люди повністю підконтрольні Кирієнку [8].

«У країні 89 регіонів, і в 51 пости губернаторів обіймають слухачі «Школи губернаторів». 5 випускників стали федеральними міністрами, понад 40 — призначено на посади заступників міністрів, мерів великих міст і керівників вітчизняних компаній», — новинний портал РІА НОВИНИ процитував Сергія Кирієнка.  

Ще одна сфера, про яку важливо згадати в контексті цієї статті, — контроль над інформаційним простором. З моменту активного розвитку інтернету в росії і витіснення ним телебачення позиції людей Кирієнка за рівнем впливу на інформаційний простір зросли в рази. Крім того, син Сергія Кирієнка — Володимир Кирієнко — обіймає посаду генерального директора VK, до його функцій належить керівництво всіма напрямками і проєктами, що входять до складу холдингу. До холдингу VK входять одразу кілька популярних соціальних мереж і онлайн-сервісів: соціальні мережі «ВКонтакті» та «Однокласники», поштовий сервіс Mail.ru і різні платформи та додатки для бізнесу, месенджери, освітні онлайн-платформи. 2024 року аудиторія «ВКонтакті» складає 90 млн користувачів на місяць [9]. Сам Сергій Кирієнко неодноразово наголошував на важливості інформації, яка впливає на свідомість людей.

«Головна війна, яка зараз відбувається, — війна за свідомість людей. Усі ми в цій кімнаті — спецназ, який веде цю війну», — Сергій Кирієнко [10; 11].

«…тривалішою буде інформаційно-психологічна війна, тому що боротьба за розуми підростаючого покоління буде найдовшою», — Сергій Кирієнко [12].

Про це він постійно нагадував та ієрархам РПЦ. 2001 року Кирієнко заявив наступне: «У православних має бути наступальна позиція в інтернеті. Інакше програє і Церква, і російська держава» [13]. А 2003 року Кирієнко заявив, що «багатонаціональна росія ніколи не змогла б об’єднатися за національною ознакою — всіх об’єднувала, звісно ж, РПЦ» [14]. 

Подібні слова говорила й інша людина, провідний антикультист у росії та за її межами — Олександр Леонідович Дворкін:

«Історія Русі, історія росії починається з хрещення Русі князем Володимиром. Саме православ’я створило і “русскую” мову, і “русскую” культуру, і “русскую” державність врешті-решт», — з лекції професора Олександра Дворкіна на філософському факультеті Томського державного університету 21 лютого 2012 року [15]. 

«Абсолютно некоректно говорити, що традиційна релігія “русского” народу — язичництво, тому що тоді, коли ось на територіях наших, де зараз розташована росія, було язичництво, то “русского” народу тоді не було, а були різні племена», — пояснив Олександр Дворкін у своїй лекції «Церква і держава» [16].

Наступальні позиції в інтернеті, захоплення інформаційного простору і таємний орден в РПЦ — все це має інакший вигляд, коли помічаєш безпосередній вплив членів цього ордену на антикультовий рух у росії. Так, 2017 року ще один член таємного «Дивеєвського братства», Андрій Клішас [17], і за сумісництвом Голова Комітету Ради Федерації з конституційного законодавства, заявляв [18] про створення робочої групи щодо боротьби із «сектами», роботу з якою доручив Олені Мізуліній. До цієї групи також увійшли члени комітетів з оборони, безпеки та соціальної політики. За заявою самої Мізуліної, російським сенаторам пропонувалося розробити законопроєкт, спрямований на протидію діяльності «деструктивних сектантських організацій».

Проаналізувавши ситуацію на офіційному сайті Ради Федерації [19], можна побачити там безліч публікацій щодо антисектантських законів та антисектантської діяльності загалом.

Одна з публікацій на офіційному сайті Ради Федерації проголошує: «Плюралізм думок у питаннях релігії абсолютно ні до чого і навіть небезпечний». Далі за текстом можна відзначити негласний наказ правоохоронним органам і журналістам, кого вони можуть публікувати, а кого — ні. Особливо актуально в цьому ключі згадати «Меморандум» кардинала А. Бертрама від 10 грудня 1941 р., що критикує нацистський режим Німеччини, де він висловився про неприпустимість нехтування особистою свободою кожної окремої людини [20].

На сайті Ради Федерації в одній із публікацій на фото можна помітити, що поруч сидять Олена Мізуліна, яка тісно співпрацює з Андрієм Клішасом, а за фактом підпорядкована «Дивеєвському братству», та Олександр Дворкін — головний російський сектоборець, який займається антикультовою діяльністю понад 30 років і тісно співпрацює з антикультовими організаціями в Європі та в усьому світі.

Вплив «Дивеєвського ордену» на уряди за допомогою антикультових організацій

Олександр Дворкін є не тільки президентом РАЦИРСу, а й з 2009 до 2021 року обіймав посаду віцепрезидента Європейської федерації центрів із дослідження та інформування про сектантство (FECRIS) — парасолькової організації для десятків антикультових груп із різних країн, зокрема Франції, Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Бельгії, Сербії, Італії, Польщі, Хорватії тощо. 

Станом на 2022 рік у списку членів FECRIS перебувало 57 антикультових асоціацій [21]. Також деякі антикультисти з Америки або публікувалися на офіційних сторінках FECRIS, або на них посилалася сама FECRIS на своїй сторінці, або вони напряму тісно співпрацювали з європейськими та російськими антикультистами під керівництвом Олександра Дворкіна. 

Цей факт також відзначається у звіті «Sympathy for the Devil: The Anti-Cult Federation FECRIS and Its Support for Russian and Chinese Repression of Religion» [22] італійського соціолога релігій, професора Массімо Інтровіньє, в якому згадуються два антикультові діячі з Канади і США, один — Джеррі Армстронг — віровідступник «The Role of Apostates in Anti-Cult Organizations: Creating the Fake Victim» та колишній член Церкви саєнтології, засуджений у минулому американським судом, а другий — Рік Алан Росс — депрограмер та у минулому член злочинної організації CAN, неодноразово засудженої у США за викрадення людей та застосування до них фізичного, психічного та сексуального насильства.

«…статті Армстронга з’являються на офіційному веб-сайті FECRIS (Armstrong 2009), і він виступав на конференціях, організованих як FECRIS, так і його філіями, зокрема в росії. Навіть сайт такого дивного персонажа, як американський депрограмер Рік Росс, якого ми згадуємо тут через його зв’язки з Китаєм, міститься на сторінці посилань FECRIS (FECRIS 2022d)». 

Який цікавий виходить зв’язок: Сергій Кирієнко, Андрій Клішас, Олена Мізуліна, Олександр Дворкін, а під Дворкіним — представники європейських та американських антикультових організацій. І це тоді, коли багато антикультових європейських діячів у той чи інший період свого життя були членами парламенту у своїх державах або безпосередньо були пов’язані з урядом своїх країн. 

Як, наприклад, пан Том Секвілл, віцепрезидент FECRIS з 2005 року та президент FECRIS з 2009 року. Секвілл у минулому був членом парламенту Великої Британії від Консервативної партії в окрузі Болтон-Вест з 1983 по 1997 рік. Він обіймав посаду парламентського заступника державного секретаря з 1992 по 1997 рік спочатку в Міністерстві охорони здоров’я, а потім як міністр внутрішніх справ (1995–1997 рр.).

Ще один приклад — заступниця міністра внутрішніх справ з питань громадянства Франції, Соня Бакес, офіційно співпрацює з MIVILUDES (членкиня FECRIS). Також колишній французький політик Жорж Фенек, член керівного комітету MIVILUDES, який 2019 року разом з іншими парламентаріями їздив до окупованого Криму, щоб «зустрітися з Путіним і дати свідчення про те, як добре Криму живеться з росією» [23]. А в 2013-2014 роках французькі антикультові організації доручили французькому депутату (також члену керівного комітету MIVILUDES) Руді Саллесу опрацювати з Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) питання щодо ухвалення рекомендації та резолюції з питання «культів і неповнолітніх». 

Варто зазначити, до теми пильної уваги антикультистів до неповнолітніх ми ще повернемося в цій статті. Сама організація MIVILUDES підпорядковується прем’єр-міністру Франції, який надає матеріальну, моральну і політичну підтримку FECRIS. Вище наведено лише кілька прикладів з величезного списку тих, хто безпосередньо впливав на політику своєї країни і до того ж був антикультовим агентом російського РАЦИРСу.

Нагадаємо, що у 2013-2014 рр. Олександр Дворкін уже тривалий час був віцепрезидентом головної парасолькової антикультової федерації FECRIS. Зазначені вище події 2013-2014 рр. здаються ще абсурднішими і сюрреалістичнішими, коли згадуєш, що в цей час, у 2014 році, весь демократичний світ вже намагався протистояти росії, бачачи загрозу насамперед в особі Президента рф Володимира Путіна, не помічаючи таємних ворогів у себе під носом. Поки лідери демократичних країн намагалися захистити своїх громадян від зовнішнього агресивного впливу, експансії тоталітаризму, від руйнування демократичних цінностей і нехтування людською свободою, паралельно з цим антикультові агенти від РАЦИРСу, що стоять на службі «Дивеєвського братства», увесь цей час чинили свій деструктивний вплив на Європу, Велику Британію, Австралію, Америку й увесь демократичний світ зсередини. Прослідковується той самий почерк Сергія Кирієнка — методична тиха продумана тактика захоплення влади і таємного контролю, але вже далеко за межами росії.

2014 рік — остаточна експансія «Дивеєвського братства»

Тут варто згадати ще одне релігійно-елітарне об’єднання, що тривалий період діє в росії, — «Афонське братство». Випадковість чи ні, але саме 2014 рік і подальші події в Криму та на сході України підірвали могутність «Афонського братства», яке доти складало конкуренцію членам «Дивеєвського братства». Це сталося через те, що місцем зустрічі  членів «Афонського братства» була гора Афон, і більшість із них потрапили під міжнародні санкції, а уряд Греції припинив видавати їм візи. Сакральним центром і конгломератом релігійної та політичної еліти росії тепер стало «Дивеєвське братство», яке не потребувало жодних зв’язків із монастирями на території недружніх держав. 

Але це не єдина особливість, що стосується початку збройного протистояння на сході України 2014 року. На новинному порталі «The European Times» у статті журналіста-розслідувача Яна Леоніда Борнштейна [24], а також у журналі про релігійну свободу та права людини «BITTER WINTER» [25] соціолога релігій, професора й дослідника Массімо Інтровіньє згадано один цікавий у контексті теми цієї статті факт: з моменту свого виникнення Донецька Народна Республіка (ДНР) і Луганська Народна Республіка (ЛНР) стали «єдиними у світі місцями, де боротьба з “культами” є конституційним принципом».

Чи є збігом чи ні, що Сергій Кирієнко, який очолює таємне «Дивеєвське братство» (що курує, зокрема, російських антикультистів) і 2022 року офіційно став «куратором Донбасу», з початком повномасштабної війни в Україні набув ще одного негласного статусу — Сергія Кирієнка іменують «віце-королем Донбасу»? 

Багато хто чув, що основною офіційно оголошеною рф причиною війни в Україні стала необхідність денацифікації. Але якщо згадати той факт, що Олександр Дворкін та інші антикультисти звинувачували в розпалюванні націоналізму в Україні всі релігійні організації, які не належать до православ’я, то на офіційну причину початку так званої Спеціальної військової операції (СВО) в Україні дивишся вже по-іншому, як і на її істинних підбурювачів. На думку російських сектоборців, саме саєнтологи, свідки Єгови та загалом усі нові релігійні рухи були на передовій під час протестів на Майдані 2004 та 2013 років, і саме вони зараз перебувають на передовій у лавах супротивника «русского міра», або «у лавах антихриста».. 

Показово, що саме цими роками, 2004 і 2013, перед українськими революціями, у законодавстві України були спроби просування антисектантських законопроєктів. На цьому наголосила й українська науковиця, релігієзнавиця, докторка філософських наук Людмила Филипович, коментуючи [26] ще одну спробу 2020 року проштовхнути черговий «антисектантський» законопроєкт в Україні:

«Мене запитали, як я дивлюся на запропонований “антисектантський” законопроєкт. Я на це дивлюся не перший рік. Такі спроби вже були і раніше, і нам вдавалося їх якось відбивати, своєчасно… Я пам’ятаю, це було і в 2004 році перед революцією, і в 2013-му. Дуже явна закономірність: як тільки якісь проблеми, так відразу апелюють до цієї теми, вважаючи, що вона може собою перекрити увагу трудящих від насущних проблем».

«Саме теперішню ініціативу [антисектантського законопроєкта] я розцінюю як черговий прояв гібридної війни. Я бачу тут — не будучи адептом теорії змови — явну «руку Москви», вибачте за цей вульгаризм. Адже там подібний закон теж неодноразово намагалися проштовхнути з тим, щоб заборонити існування всіх релігій, окрім Московського патріархату. І ось ця ініціатива — ніщо інше, як «недолуге мавпування».

Невже, володіючи такою владою, члени «Дивеєвського братства», які стоять за спинами антикультистів, намагалися так само, як у росії, впливати і на український закон, українських політиків, силовиків, спецслужби, суддів і владу загалом? Цілком імовірно… особливо з огляду на сферу їхнього впливу в Європі та Америці. З іншого боку, маючи таку владу у двох ворогуючих між собою державах, чому вони досі не припинили війну? 

Згодом війна в Україні набула з боку російських антикультистів та ієрархів РПЦ таких формулювань, як «визвольна битва», «торжество над нечистою силою», «богообраний народ». У якому націоналізмі можуть звинувачувати інших люди, які дотримуються такої виняткової самопіднесеної позиції? Напевно, варто згадати уроки історії.

Положення християнських церков на початку становлення НСДАП. Подальша відмова нацистів від християнського Вчення і скасування Нового Завіту 

Порівняємо кілька виступів одного відомого сучасного антикультиста, протоієрея Олександра Новопашина, і промови нацистського лідера Адольфа Гітлера:

«Для мене всі вони [українці] людожери. …назвав я їх так, бо такими їх побачив. Ці нелюди ллють людську кров, кров дітей і жінок, нашу кров, пожирають життя людей, харчуються стражданнями, то хто ж вони?.. Людожери. І всі, хто здійснював ці теракти на нашій землі, перераховані вище і яких я не назвав, людожери. А людожерів марно заганяти в клітку. Вони все одно залишаться людожерами, хоч тримай їх там усе життя. Тому людожерів треба знищувати», — віцепрезидент РАЦИРСу, протоієрей Олександр Новопашин [27].

«Мої християнські почуття вказують мені на мого Господа і Спасителя як на борця. Це вказує мені на нього, хто колись на самоті, оточений лише кількома послідовниками, визнав цих євреїв такими, якими вони були, і закликав людей боротися проти них, і хто — правда Божа! — був найвеличнішим не страждальцем, а борцем», — Адольф Гітлер, промова 12 квітня 1922 року.

Олександр Новопашин: «2020 року вийшов Указ Президента рф про затвердження нової редакції Стратегії протидії екстремізму в російській федерації до 2025 року. У ньому неодноразово говориться про необхідність захищати традиційні російські духовно-моральні цінності, носієм яких ось вже більше двох тисяч років є РПЦ. Їй же, Церкві, відводиться певна роль у протидії екстремізму і тероризму. Тим самим держава визнає, що без духовно-морального просвітництва неможливо згуртувати народ, наповнити його святим духом патріотизму, неможливо прищепити йому чесноти, які дозволять йому називатися великим народом», — протоієрей Олександр Новопашин, стаття «І я продовжую свій біг» [28].

«Переваги для окремої людини, які можуть бути отримані від компромісів з атеїстичними організаціями, жодним чином не порівнюються з наслідками, які видно в руйнуванні наших спільних релігійних та етичних цінностей. Національний уряд бачить в обох християнських конфесіях [католицизмі, протестантизмі] найважливіший чинник для підтримання нашого суспільства», — промова перед Рейхстагом, 23 березня 1933 року, незадовго до прийняття Закону про надзвичайні повноваження.

«Сьогодні християни… стоять на чолі [цієї країни]… Я обіцяю, що ніколи не зв’яжу себе з партіями, які хочуть знищити християнство… Ми хочемо знову наповнити нашу культуру християнським духом… Ми хочемо викорінити всі недавні аморальні тенденції в літературі, театрі та пресі — коротко кажучи, ми хочемо спалити отруту аморальності, яка проникла в усе наше життя та культуру в результаті ліберальних надмірностей останніх … (кількох) років». — «Промови Адольфа Гітлера», 1922-1939, Том 1 (Лондон, Oxford University Press, 1942), ст. 871-872.

На початку свого існування Націонал-соціалістична партія (НСДАП) виступала за збереження християнських цінностей і традицій німецького суспільства. Всередині партії існували уявлення про те, що її члени мають сповідувати християнську віру, оскільки це вважалося частиною німецької ідентичності. Проте, як ми бачимо, офіційна позиція держави з ухилом на усталену домінуючу релігію та традиційні цінності в руках агентів світового антикультизму перетворюється на черговий інструмент здійснення репресій проти власного народу. Історія вчить того, що якщо людина каже правильні речі, це ще не означає, що вона слугує добру. 

Крім цих фактів, історія також пам’ятає, що в реальності зробили з суттю християнської релігії ідеологи таємного окультного ордену правлячої верхівки спільно з ідеологами Апологетичного центру, очолюваного Вальтером Кюннетом:

«1934 року професор богослов’я Е. Бергман опублікував 25 тез цієї «нової [германської] релігії», серед них були наступні: «Єврейський Новий Завіт не придатний для нової Німеччини. Христос був не євреєм, а нордичним мучеником, відправленим на смерть євреями, і воїном, покликаним врятувати світ від єврейського впливу. Адольф Гітлер — новий месія, посланий на землю, щоб врятувати світ від євреїв. Свастика є наступницею меча як символу німецького християнства. Німецька земля, кров, душа, мистецтво — священні категорії німецького християнства». Розмірковуючи про «нову германську релігію», Бергман зазначав: «Або у нас буде германський бог, або не буде ніякого», —  з книги «СВАГ і релігійні конфесії Радянської зони окупації Німеччини. 1945–1949»; Збірник документів [20].

Християнство в нацистській Німеччині вже не було тим християнством, що ґрунтувалось на заповідях Ісуса Христа, на суті Нового Завіту, його рятівної істини для кожної людини — Нагірної проповіді, тому що Новий Завіт був відкинутий нацистами. Так само й сьогодні Новий Завіт відкидається представниками РПЦ. Про це детально розповідається в документальному фільмі «ВПЛИВ». Також про відкидання Нового Завіту та спотворення суті християнства в сучасній РПЦ розкрито в статті «Nazis Who Expelled Christ from Orthodoxy» у розділі «Anti-Cult Substitutions in Orthodoxy: Old Testament Ethics Over christ’s Teachings». 

Цікаво, що в одному зі своїх інтерв’ю [29] Олександр Новопашин (віцепрезидент РАЦИРСу) назвав Олександра Дворкіна (президента РАЦИРСу) своїм другом і наставником [29]. Нагадаємо, що антикультова організація РАЦИРС знаходиться під прямим впливом Ради Федерації, керованої членами «Дивеєвського братства». 2022 року Сергій Кирієнко вручив [30] протоієрею Олександру Новопашину «Орден Дружби» «за великий внесок у збереження й розвиток духовно-моральних та культурних традицій, і багаторічну плідну діяльність». Сергій Кирієнко у своєму вітальній промові до нагороджуваних зазначив, що це не тільки урочистий захід, але й акт високого визнання досягнень громадян росії.

Важливо зазначити, що це не перший орден протоієрея Олександра Новопашина (віцепрезидента РАЦИРСу, створеного 2006 року). 2006 року його було нагороджено орденом преподобного Серафима Саровського III ступеня [31], цього ж року Сергій Кирієнко також був нагороджений орденом преподобного Серафима Саровського II ступеня. Взагалі низку членів «Дивеєвського братства» було нагороджено церковним орденом преподобного Серафима Саровського, що вважається у них особливою відзнакою. Зокрема, у Сергія Кирієнко їх три, всіх ступенів (2006 р. — II ступеня, 2012 р. — I ступеня, 2020 р. — III ступеня). 

Деякі члени «братства» також нагороджені орденом Серафима Саровського. Серед них: М. Мішустін — III ступеня (2019 р.), М. Бабич — III ступеня, Д. Чернишенко — II ступеня (2023 р.), А. Клішас — III ступеня, а також у І. Комарова два ордени преподобного Серафима Саровського: III ступеня (2019 р.) і II ступеня (23 жовтня 2022 р.).

2015 року Олександра Новопашина також нагородили медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня. Варто відзначити кілька моментів з опублікованого інтерв’ю [29] з нагоди нагородження:

«Інтерв’юер Дмитро Кокоулін: Це правда, що до Вас неодноразово зверталися представники наших силових відомств, щоб Ви допомогли їм у розкритті злочинів, скоєних сектантами?

Олександр Новопашин: Так, мені доводилося як консультант працювати зі слідчими бригадами, допомагаючи їм у розкритті особливо тяжких злочинів. Періодично консультую фахівців ГУ МВС по Сибірському федеральному округу та обласного й міського УВС з питань деструктивної діяльності сект і культів». 

«Дмитро Кокоулин: До речі про дітей! Ви очолюєте благодійну організацію «На захист життя ненароджених дітей».

Олександр Новопашин:  Владика Тихон благословив мене вести цю роботу 1994 року. Завдяки співробітникам центру за всі ці роки врятовано сотні життів. І сьогодні жінки відмовляються від аборту, виношують, народжують та виховують здорових дітей, а наша організація намагається їм допомагати. Тут ми співпрацюємо з православними парафіями Америки».

Консультування антикультистами спецслужб, силовиків та органів правопорядку з питань так званих «сект» і «культів», «захист і порятунок дітей», співпраця з православними парафіями в Америці… Після глибокого вивчення трагедії 1993 року ця частина інтерв’ю російського антикультиста постає в зовсім іншому світлі.

Причина загибелі дітей в Америці та у всьому світі. Вплив антикультових агентів на психіку і розум людини

1993 року після консультування американських спецслужб російським вченим, розробником психотронної зброї та антикультистом Ігорем Смирновим*, а також внаслідок тривалої попередньої співпраці з американським антикультистом і депрограмером Ріком Аланом Россом агенти ФБР та ATF вчинили акт голокосту над громадянами Америки, над релігійною групою «Гілка Давидова», серед яких загинуло 25 дітей, зокрема немовлята й діти до 3 років. До того ж впродовж усього періоду застосування тортур з боку спецслужб офіційно оголошеною суспільству метою операції ФБР був порятунок дітей, які знаходилися зі своїми батьками в оточеному ранчо «Маунт-Кармел». Але врешті-решт, під впливом російських й американських антикультистів, замість обіцяного порятунку, ні в чому невинні діти разом зі своїми батьками були отруєні смертельно небезпечним газом — бойовою отруйною речовиною CS, а ті, хто вижили, були спалені живцем. 

*«Ігор Смирнов був сином високопоставленого радянського офіцера Віктора Абакумова, начальника СМЕРШу з 1943 по 1946 рр., міністра державної безпеки з 1946 по 1951 рр., при Йосипі Сталіні. Свого часу батько Смирнова ініціював операцію «Північ» з масового переселення до Сибіру прихильників організації Свідків Єгови, а також представників інших релігійних об’єднань та членів їхніх сімей», — з документального фільму «ВПЛИВ».

Про Ігоря Смирнова та розроблені ним методи детально розкрито у документальному фільмі «ВПЛИВ»:

«Сам Ігор Смирнов, незважаючи на наукову діяльність, так само, як і його батько, мав антикультові погляди, про що писав у своїй книзі «Психоекологія». Так, при описі різних релігійних груп він застосовував виключно антикультистську мову та тавро «секта». А також він дотримувався тієї ж псевдонаукової теорії щодо застосування лідерами нових релігійних рухів технік з промивання мізків, яку активно просували Стівен Хассен і Рік Росс. І це тоді, коли Смирнов особисто займався розробкою подібних технологій.

Велика частина досліджень Ігоря Смирнова була присвячена дистанційному впливу на свідомість іншої людини, програмуванню психіки й поведінки. Застосування психотронної зброї, яку розробляв Смирнов, передбачало можливість впливу на великі групи людей з різними цілями. Наприклад, створити масову агресію в натовпі або, навпаки, вгамувати хвилювання в масах».

Із загадкових причин у 2004 році Ігор Смирнов помер у віці 53 років, але результати його багаторічної праці залишилися, і його команда продовжила працювати. Співробітники НДІ Психоекології РАПН і кафедри психоекології Російського університету дружби народів, які в минулому очолював І. В. Смирнов, вже майже три десятиліття займаються розробками в галузі дослідження методів та інструментів впливу на несвідомі сфери психіки людини. Багато з цих розробок сьогодні засекречені, але не виключено, що серед тих, хто має до них доступ, можуть бути люди, пов’язані з антикультовым рухом, або тими, хто його контролює, особливо якщо вони є членами «Дивеєвського клубу». 
Хай там як, зауважено, що значний відсоток серед антикультистів складають психологи і психіатри, це можна простежити на прикладах Франції, росії, Чехії та США. Їхня професія безпосередньо пов’язана з роботою людського мозку, свідомості, психіки і підсвідомості, та їхня роль в антикультових організаціях цьому цілком відповідає. Наприклад, російський антикультист, член європейської антикультовой федерації FECRIS, Євген Волков — психолог, який тісно співпрацює з Олександром Дворкіним. У минулому Євген Волков захистив кандидатську дисертацію під керівництвом Владилена Ізраїтеля — батька Сергія Кирієнка. Щодо використання певних технік Євгеном Волковим і  Олександром Дворкіним раніше згадувалося у статті «Anti-cult Orders Awarded On children’s Blood».

Крім безпосереднього вкладу російського антикультиста Ігоря Смирнова в результат трагедії у Вейко, на додачу до того відбувалася тривала дегуманізація релігійної групи послідовників «Гілки Давидова» у ЗМІ, яку також здійснювали антикультисти (серед яких був Стівен Хассен). Доступ до ЗМІ став ще одним додатковим інструментом в руках справжніх винуватців трагедії, за допомогою якого здійснювався масовий вплив на свідомість і підсвідомість американських громадян, які спостерігали за тим, що відбувається, з екранів телевізорів. 

Таким чином через пряме втручання і вплив агентів антикультизму на операцію американських служб та на засоби масової інформації в Америці, антикультистами був запущений конвеєр смерті американських дітей, що переріс до кінця 90-х в епідемію скулшутингу спочатку в Америці, а потім і у всьому світі. І знову інформаційне висвітлення кожних наступних випадків загибелі дітей підтримували саме представники антикультизму та їхні агенти в ЗМІ. 

Тридцять років потому, коли бачиш, як сьогодні антикультисти консультують тих, хто має стояти на сторожі безпеки громадян, на сторожі правопорядку і закону, постає питання: до яких наслідків такий антикультовий вплив призведе цього разу? Чи знайдуться сьогодні ті, хто стануть на захист ні в чому невинних дітей?

Тридцять років потому методи впливу на підсвідомість людини і її психіку розвиваються так само стрімко, як і нові технології. Якщо десятиліття тому для реалізації трагічних подій була необхідна присутність навчених агентів, елементів комунікації і фізичного контакту, то сьогодні для впливу на підсвідомість людини достатньо контролювати інформаційний простір, мати своїх агентів у ЗМІ, соціальних мережах та інтернеті загалом. Досить пригадати, кому належить величезна частина інформаційного простору в росії і далеко за її межами та у кого є своя армія агентів у багатьох ЗМІ, урядах і силових структурах різних країн. 

Хай там як, але очевидний вплив російських антикультистів на європейські країни, на Америку та Велику Британію — вже доведений факт, який багато про що говорить. Результати цього впливу ми бачимо кожен день. Досить згадати нещодавню трагедію у Великій Британії та її наслідки. 

Після виходу документального фільму «ВПЛИВ» і детального вивчення теми збройних нападів серед дітей зовсім інакше дивишся на наявність російського сліду в поширеній дезінформації, що примножила трагедію в Саутпорті в Англії, де загинуло троє дітей, а інші діти і двоє дорослих отримали серйозні поранення. Після цієї трагедії агентами антикультизму була запущена фейкова інформація з елементами маніпуляції в соціальних мережах з антиісламськими і антимігрантськими наративами, спровокувавши масові зіткнення, які швидко переросли в масштабні заворушення, що були спрямовані проти мусульман. Ця тема була детально висвітлена в декількох статтях:

«Who is behind the terrorist attack at the Taylor Swift concert in Viennа» 

«Anti-Cultists Planned Assassination at Taylor Swift Concert» 

«Taylor Swift and World War III »

Висновок

Трагічна епідемія дитячих смертей у світі почалася 1993 року з дій американських та російських антикультистів, і сьогодні, 2024 року, вона триває з тієї ж подачі антикультистів і так само зокрема й російських. Водночас, коли демократичний світ протистоїть експансії тоталітаризму, в цей час його зсередини руйнують антикультові агенти РАЦИРСу, якими управляє таємне «Дивеєвське братство». Сьогодні ми живемо у світі, де за рішенням членів таємного ордена з російського Дивеєво американські діти, британські діти, європейські діти і навіть російські діти вбивають один одного. Представники світового антикультизму — це ті, хто управляє людськими долями, дитячими життями, хто наказує кого посадити, а кого помилувати не тільки у себе в країні, але й в інших країнах. Їхня влада настільки велика, що вони могли б з легкістю зупинити війну, наприклад, у сусідній країні — Україні, але чомусь вони цього не зробили. 

Спостерігаючи в стрічках новин, як діє антикультовий конвеєр дитячої смерті, як якийсь підліток, їхня чергова жертва кодування, йде і вбиває інших дітей, згадуєш, що в цей же час десь в паралельному Всесвіті, на Олімпі цих самопроголошених богів, у святая святих Четвертого Рейху вони, ці антикультисти, вбивці дітей, вручають один одному медальки і ордени, упиваючись своєю таємною владою, безкарністю та удаваним почуттям богоподібності. Сьогодні ціною життя наших дітей, ціною пролитої дитячої невинної крові є орден, яким нагороджуються їхні агенти за заслуги перед нацизмом.

Джерела:

1. https://www.xn--80aqecdrlilg.xn--p1ai/propoved-blazh-klemensa-fon-galena-protiv-evtanazii/
2. https://united24media.com/world/in-russia-religious-rituals-and-elite-private-clubs-shape-war-strategy-467
3. https://studylib.ru/doc/3633645/kul._t-kanavki-v-s
4. https://kgb.arhivi.lv/
5. https://web.lifelines.name/read/866d3320-71c9-5885-8df1-e2d894eb69eb
6. https://t.me/kremlin_secrets/4090
7. https://ria.ru/20231207/kirienko-1914485255.html
8. https://carnegieendowment.org/russia-eurasia/politika/2023/03/how-kiriyenko-is-winning-putins-ear?lang=en&center=russia-eurasia
9. https://inclient.ru/vk-stats/
10. https://www.wsj.com/articles/putins-propaganda-chief-urges-war-over-peoples-minds-11670630966
11. https://24tv.ua/ru/rossijskaja-propaganda-dejstvii-kirienko-hochet-sozdat-specnaz_n2215439
12. https://tass.ru/obschestvo/17904775
13. https://lenta.ru/news/2001/10/11/church/
14. http://c-society.ru/main.php?ID=344540
15. https://youtu.be/CzT19tsbiww
16. https://www.youtube.com/watch?v=EdBVJwLT5BQ
17. http://council.gov.ru/structure/persons/295/
18. https://lenta.ru/news/2017/02/13/sekta/
19. http://council.gov.ru/
20. https://imwerden.de/pdf/svag_i_religioznye_konfessii_germanii_2006__ocr.pdf
21. https://europeantimes.news/2023/05/fake-associations-fecris-downfall/
22. https://cesnur.net/wp-content/uploads/2022/05/tjoc_6_3_2_whitepaper.pdf
23. https://europeantimes.news/2023/02/french-deputy-minister-sonia-backes-wants-to-enlist-europe-against-new-religions/
24. https://europeantimes.news/2022/03/how-the-anti-cult-movement-has-participated-to-fuel-russian-anti-ukraine-rhetoric/
25. https://bitterwinter.org/donetsk-and-luhansk-denying-religious-liberty/
26. https://svitogliad.com/articles/yakshho-nemaye-svobody-virospovidannya-to-vsi-inshi-svobody-ne-potribni-religiyeznavyczya/
27. https://radonezh.ru/2024/03/24/snova-o-lyudoedah
28. https://www.ansobor.ru/news.php?news_id=10669
29. https://web.archive.org/web/20191227091618/http://nskmi.ru/metropole/news/1491/
30. https://nskmi.ru/news/news/8481/
31. https://nskmi.ru/ministry/152/