Психотехнології — це кульмінація усього, над чим коли-небудь працювало людство. Вони набагато серйозніші, ніж атомна бомба або космічні подорожі.
Протягом багатьох тисячоліть люди, що перебували при владі, мріяли здобути у свої руки технології повного підкорення тих, хто їх годував. Тим паче такі технології дають таємну владу над розумами безлічі людей. Їх бажали й продовжують бажати жерці-хранителі, які завжди залишаються в тіні владик. Це вони століттями смикають за ниточки своїх маріонеток в урядах усіх країн. Там, де є вождь, король, президент, за його спиною, в тіні, перебувають радники й довірені, чаклуни й жерці. Так було протягом усієї історії, і, на жаль, відтоді нічого не змінилося. Щоправда, інколи володарі самі вбиралися в жрецьке вбрання і поєднували владу, світську та «духовну».
Влада завжди прагнула знайти та дослідити будь-які прояви екстрасенсорики, магії, чаклунства, для того, щоб мати в руках інструмент впливу на маси. Таке вивчення було й залишається суворо засекреченим. У надрах відомих інститутів знаходилися і продовжують діяти лабораторії з вивчення мозку та свідомості людини.
На початку двадцятого століття психіатр В. Бехтерєв, радіоінженер Б. Кажинський та дресирувальник В. Дуров з’єднали методи емоційного управління людьми і звичайну радіомережу. Так учені відкрили спосіб передачі думки на відстані. Простіше кажучи, мозковий вплив. Мрія будь-якого диктатора.
Однак не одні вони займалися подібними розробками: приблизно 1925 року Гліб Іванович Бокій, начальник 7-го Спецвідділу ВЧК-ОДПУ-НКВС, за завданням вищого партійного керівництва, проводив певні дослідження з паранормальних явищ, східних містичних культів і впливу на свідомість. До роботи Спецвідділу залучали, як експерта з психології та парапсихології, Олександра Барченка. За допомогою Бокія Барченко організував у Спецвідділі «нейроенергетичну» лабораторію для вивчення парапсихологічних феноменів, керівником якої став хімік Євген Гопіус. Деякий час вона перебувала під дахом Московського енергетичного інституту, а 1934 чи 1935 року переїхала в будівлю Всесоюзного інституту експериментальної медицини. Пізніше ця лабораторія стала називатися нейроенергетичною. 1937 року НКВС конфіскувало монографію Барченка «Введення в методику експериментальних впливів об’ємного енергополя».
Г. І. Бокій ще в дореволюційні роки захоплювався східною філософією, містикою та окультизмом. Наставником Бокія у сфері езотерики був масон, лікар, теософ і гіпнотизер Павло Мокієвський. Також до кола його знайомих входило дуже багато особистостей, зокрема відомий містик Георгій Гурджиєв, окультист Олександр Барченко та лікар Петро Бадмаєв.
Розсекречені матеріали справи Гліба Івановича Бокія — начальника спецвідділу ОДПУ, репресованого 1937 року, — показали, що спецвідділ фінансував секретну нейроенергетичну лабораторію, яка працювала з 1925 до 1937 року. І хоча лабораторія нібито перестала існувати, невідомо, в які руки потрапили результати дослідження вчених від ВНК. Є припущення, що частина засекречених напрацювань Бокія з невідомої причини (можливо, у зв’язку з листуванням Барченка з професором Карлом Хаусхофером) потрапила до Німеччини, де ними зацікавилися в «Аненербе». На прохання останніх, абвер взявся під час Великої Вітчизняної війни за пошуки членів Спеціального відділу, намагаючись перевербувати їх і дістати від них документи зі Спецвідділу в обмін на нечувані на ті часи гроші.
Після перемоги над фашистською Німеччиною більша частина архівів інституту «Аненербе» (назва перекладається як «Спадщина предків») потрапила до Радянського Союзу й зникла під грифом «цілком таємно» в Міністерстві державної безпеки (МДБ) СРСР. На той час міністром Державної безпеки СРСР був Абакумов Віктор Семенович. 1951 року його було заарештовано, репресовано, а 1954 року розстріляно. Того ж 1951 року разом із сином Ігорем заарештували і його дружину Смирнову Антоніну, дочку відомого гіпнотизера Миколи Орнальдо-Смирнова, теж співробітницю МДБ.
Дід Ігоря Смирнова, гіпнотизер Микола Орнальдо-Смирнов, першим на сцені проводив сеанси масового гіпнозу, й цілком успішно. У 1930-х роках його сліди зникли в невідомому напрямку, хоча добре відомо, що все, що стосується психотронного впливу на людську волю, в той час не могло пройти повз увагу Гліба Бокія.
У 1970-ті роки Ігор Смирнов закінчив Перший московський медичний інститут ім. І. М. Сеченова. На останніх курсах зайнявся розробкою психотехнологій — комп’ютерних технологій високого рівня, що дають змогу немедичним шляхом діагностувати і коригувати психічний та фізичний стан людини через прямий доступ в семантичну пам’ять (підсвідомість). У віці 28-ми років очолив лабораторію психокорекції в Першому московському медінституті.
Ноу-хау Смирнова — в оригінальному синтезі психоаналізу та комп’ютерних технологій. Метод комп’ютерного психосемантичного аналізу було покладено в основу апаратно-програмного комплексу дослідження психіки людини MindReader 2.0 (АПК КПСА MindReader 2.0). В основі двох головних психотехнологічних процесів — психосемантичного аналізу та психокорекції — що використовуються в цьому методі, лежать уявлення про організацію та особливості функціонування неусвідомлюваних сфер психіки. Психосемантичний аналіз — це виявлення приховуваної та схованої в підсвідомості інформації, що є справжньою мотивацією вчинків, намірів та причиною багатьох хвороб і проблем.
Психокорекція — немедикаментозна оптимізація психічного і фізичного стану людини. Смирнов також став засновником науки «психоекологія» — напряму, який не є прерогативою медицини і являє собою окрему, принципово нову царину знань, що ґрунтується на перетині багатьох сфер, але має свій власний концептуальний апарат — комплекс наукових уявлень і практичних прийомів для вивчення, контролю та прогнозу поведінки й стану людини як інформаційної системи в інформаційному середовищі її проживання.
Ігор Вікторович Смирнов (прізвище при народженні Абакумов) — лікар, доктор медичних наук, професор, академік РАПН та Академії енергоінформаційних наук, засновник комп’ютерних психотехнологій. Генеральний директор Інституту комп’ютерних психотехнологій, завідуючий сектором психокорекції Московської медичної академії. Він першим у науковому світі запропонував використовувати комп’ютери як психотехнологічну платформу.
За визначенням Смирнова, комп’ютерні технології такого рівня дають змогу діагностувати фізичний і розумовий стан людини, а також виправляти цей стан через прямий доступ до підсвідомості особистості. Це проникнення посилює здібності будь-якої людини, що закладені в неї від народження. Якщо говорити зовсім просто, то звичайні люди використовують лише 4 % клітин мозку. Якщо ж змусити працювати хоча б половину, то людина набуває мало не екстрасенсорних здібностей.
«Психотехнології — це кульмінація всього, чим досі займалося людство. Це набагато серйозніше, ніж атомна бомба та космічні польоти. …Наразі ми створили тільки «кам’яну сокиру», хоча й нею вже можна робити хірургічну операцію. Ми отримали інструментальні методи доступу до підсвідомості та корекції її певних сфер. А все інше — уже другорядне» [1]. І. В. Смирнов.
«Властивість вищих організмів до дистантних взаємодій, — розповідає вчений. — Що це таке? Виявляється, коли є група живих об’єктів, вони «варяться» в одному інформаційному полі. Жодних біополів не існує — це нісенітниця, я нею вже перехворів. Фізична природа інформаційного поля суперечлива. Жодні екрани його не загороджують, відстані на нього теж впливають слабо. От прищемили хвіст одному щуру — а за п’ять тисяч кілометрів у іншого в цей час серце зупинилося. Я не перебільшую. Так було. Пробували на кроликах у Москві і в Самарканді. Без сумніву, ми відкрили експериментальну модель зброї!» [2]
«У 1980-му двічі приїжджав до мене в лабораторію голова Держкомітету з науки і техніки СРСР. Велика людина. Герой Праці Марчук Гурій Іванович. Багато хто мені тоді допомагав. У моїй лабораторії під виглядом наукових співробітників працювали люди з КДБ СРСР. Усе це стало базою для подальших психотехнологій.
Головний секрет технології — знання самого вченого про структуру особистості людини і про методи впливу на психіку. Наприклад, передаючи «вбудовані» в музику слова через динаміки та завдаючи неусвідомлюваних людьми ударів по підсвідомості, можна впливати на поведінку людей.
Існує, наприклад, лазерна психокорекція на відстані. Особливим чином модульоване лазерне випромінювання, спрямоване в потрібному напрямку, здатне психічно паралізувати людей. Можлива масова психокорекція через канали телекомунікацій — телебачення, радіо, комп’ютерні мережі та навіть (хоча й частково) через друковані видання. Через ці канали відбувається неусвідомлюваний зорово-звуковий семантичний вплив, і така «зброя умиротворення» може бути з успіхом застосована в “гарячих точках”» [3].
Методами психокорекції вміють стирати колишню особистість людини, «закарбовуючи» в її мозку нове «я». Таку технологію можна використовувати для зла, плодячи справжніх зомбі й роблячи їх своїми маріонетками.
Трагедія у Вейко
А тепер зіставимо вищесказане з однією подією, яку було розглянуто в документальному фільмі-розслідуванні «ВПЛИВ» (The IMPACT), де фігурує Ігор Смирнов. У 1990-х роках Ігор Смирнов проживав і працював у США, де був головою Ради директорів Psychotechnologies Corporation (м. Річмонд, штат Вірджинія).
28 лютого 1993 року почалася облога ранчо Маунт-Кармел поблизу міста Вейко, штат Техас. На ранчо протягом 50-ти років проживали члени релігійної громади «Гілка Давидова». За розповідями місцевих жителів, вони були вельми позитивними людьми. Серед членів громади були чоловіки, жінки, люди похилого віку та діти. Загалом близько 100 осіб.
Але починаючи з 1991 року вони стали мішенню транснаціональної терористичної мережі антикультистських організацій. Методи антикультистів завжди одні й ті самі: наклеп, дискримінація обраної релігійної або громадської організації, дегуманізація членів громади з метою виправдання подальшого насильства над ними. До того ж у ЗМІ здіймається хвиля публікацій і телепрограм, у яких громаду чи організацію називають культом або деструктивною сектою, залякуючи громадскість. Метою інформаційної атаки є викликати у людей страх, ненависть і бажання позбутися або знищити об’єкт страху — обрану антикультистами мішень.
Так, 1993 року антикультисти, спочатку Рік Росс, а потім приєднався йі Стівен Хассан, брали участь у дискримінаційній кампанії зі знищення громади «Гілка Давидова». Для впливу на давидян за допомогою психотехнологій у Вейко було запрошено російського вченого Ігоря Смирнова.
Під час облоги, яка тривала 51 день, з метою зламати опір членів громади та психічно їх придушити, на ранчо було спрямовано потужні прожектори, позбавляючи людей сну. Крім того, вмикалися гучні звуки, в яких був вереск тварин, яких забивають.
А 19 квітня 1993 року було ухвалено рішення про штурм комплексу із застосуванням бронемашин, танка і бойової отруйної речовини газу CS. По суті, на мирних громадян Америки зрушилася військова машина США.
Офіцери та рядові ФБР, які клялися захищати права і свободи американців, пішли на збройний штурм. Будівлі загорілися, проте пожежників не було допущено до місця пожежі, щоб її загасити та врятувати людей, що перебували там. Унаслідок загинуло 82 особи, серед яких були люди похилого віку, жінки та діти.
Чому співробітники спецслужб вчинили саме так? Під час операції співробітники консультувалися тільки з антикультистом Ріком Россом, який видавав себе за експерта з культів, ігноруючи поради та допомогу, яку пропонували вчені-релігієзнавці. Інший антикультист, Стівен Хассен, щодня виступав на телебаченні в програмі «Today», співведучою якої була Кеті Курик. Вони впливали на громадську думку, зображуючи членів громади «Гілка Давидова» як небезпечну для суспільства секту.
Так, вплив поширювався і на співробітників ФБР та ATF, які взяли участь у штурмі. Крім того, хоча офіційна влада заперечує участь російського вченого Ігоря Смирнова в трагедії, але за словами його дружини Олени Русалкіної, насправді він був там.
Володарі душ. Ті, що керують розумом
На екранах одного з російських телеканалів у 2009 році вийшов документальний фільм «Повелителі душ. Ті, що керують розумом» (росія), присвячений частково й трагічним подіям у Вейко.
«Це був 1993 рік, — згадує вона, — коли ми були у Вашингтоні. На запрошення американського уряду, Смирнов читав там курс лекцій із психотехнологій. Це збіглося із самоспаленням секти Девіда Кореша в штаті Техас. І тоді американська влада офіційно звернулася по допомогу до Ігоря Смирнова» [4].
Далі у фільмі голос диктора: «Смирнов запропонував увімкнути для сектантів музичний запис,який містив прохання їхніх родичів не вчиняти самогубство. Звичайним слухом ці звернення не було чути, але ефект психічного впливу був випробуваний заздалегідь. Однак американці вирішили по-своєму. Вони увімкнули записи родичів «у відкриту», і водночас бійці штурмували будівлю. Як наслідок, десятки загиблих і поранених. Ця операція стала найбільш провальною в історії ФБР…» [4].
«Загинуло дуже багато людей, — каже Олена Русалкіна. — Це було самоспалення. І на наш погляд, вони якимось чином могли спровокувати самоспалення, зробивши все в “усвідомлюваному режимі”» [4].
Наведемо ще одну цитату диктора з того самого документального фільму: «Експерименти з мозкового впливу велися ще сто років тому, але лише психолог Ігор Смирнов зміг проникнути в підсвідомість людини, прочитати її думки й навіть змінити їх. Багато з його робіт досі перебувають під грифом “цілком таємно”» [4].
Зробивши 17 авторських відкриттів у психотроніці, Смирнов мріяв про світ геніїв, людей без комплексів і хвороб. У західних країнах його прозвали «батьком психотронної зброї».
Трагедія Норд-Осту
«Так, справді, такі репліки бувають, що я батько психотроніки тощо, — каже Ігор Смирнов. — Але я завжди відповідаю абсолютно однаково. Адже столовим ножем можна різати ковбасу, а можна різати горло. Так і атомну енергію можна використовувати двояко, але спочатку однак зробили бомбу, а потім електростанцію… Мої колеги і я, ми робимо зброю — звісно ж, це зброя — для боротьби з хворобами людини… Я думаю, що зловмисний розум міг би це використати і з іншою метою, як зброю для придушення, завдання поразки. Можливо. Технічно це у принципі можливо» [4].
Розробками Смирнова дуже цікавилися спецслужби, для них відкриття вченого — це, перш за все, найпотужніша зброя.
Терористичний акт на Дубровці, також відомий як теракт Норд-Ост стався в Москві з 23 до 26 жовтня 2002 року. Група з 40 озброєних чеченських бойовиків захопила в заручники 916 осіб, які перебували в Театральному центрі на Дубровці, де йшов мюзикл «Норд-Ост».
До операції з їхнього звільнення було залучено бійців спецпідрозділів, але в оперативному штабі розробляли й інший план. Академік Ігор Смирнов запропонував розмістити навколо театру машини з акустичною системою, за допомогою яких, як він стверджував, можна керувати свідомістю людей.
«Дійсно могли дестабілізувати ситуацію в залі, — згадує його дружина Олена Русалкіна. — Нам було потрібно для цього максимум дві години» [4].
Смирнов знав, що у психотронного впливу є побічні ефекти і, як стверджується, одразу ж попередив про це спецслужби. «Дестабілізувати ситуацію таким шляхом можна, але ніколи неясно, в який бік, — каже Ігор Смирнов у фільмі «Повелителі душ. Ті, що керують свідомістю». — Можна потенціювати, наприклад, масове самогубство» [4].
Внаслідок операції зі звільнення заручників, проведеної спецпідрозділами ФСБ, було застосовано присипляючий газ. Усіх терористів було вбито, але також загинули 130 заручників (за офіційними даними), більшість із яких померли від наслідків застосування газу. Нагадаємо, на третю добу полону під ранок у театральний центр почали закачувати газ. Влада й тоді, 2002 року, і згодом називатиме його присипляючим, але його формулу досі не розкрито.
Що слугувало поштовхом для ухвалення рішення про присипляючий газ, невідомо. До речі, згадаймо, що в трагедії у Вейко співробітниками ФБР також спершу було застосовано газ. Однак незрозумілі й причини початку штурму, адже переговори продовжувалися, вони не зайшли в глухий кут, терористи потроху відпускали заручників, була надія на благополучний для багатьох фінал. Однак хтось віддав наказ, щось намудрували з газом і «успішна» операція зі звільнення завершилася трагедією з кількістю жертв — 174 людини!
На олімпійському п’єдесталі
1979 року Радянський Союз готував спортсменів до Олімпіади-80 у Москві. «Завдання було вирішено витончено, з нашої точки зору, — згадує Олена Русалкіна. — Всі спортсмени, з якими ми працювали під час олімпіади 1980 року, вони всі взяли золото. Перед пекінською олімпіадою до нас теж звернувся спорткомітет» [4].
Академік Ігор Смирнов зробив 20 авторських розробок, багато з яких використовуються сьогодні спецслужбами. «У Смирнова є відповідні методики, — згадує його дружина Олена Русалкіна, — які дають змогу і стирати пам’ять, насправді, й змінювати зміст пам’яті. Є такі методики…» [4]
«Ті, хто вважають це фантастикою, глибоко помиляються, — каже Олена Русалкіна. — Чи можна зробити зомбі? Можна».
Чи існує психотронна зброя?
Отже, чи існує у світі психотронна зброя, здатна впливати на людську волю і свідомість мас? Безумовно, такі технології вже існують, і хтось використовує їх. Документальний фільм «ВПЛИВ» (The IMPACT) надав нам чіткі тому підтвердження. Однак історія сповнена таємниць, ця тема дуже секретна, закрита, і це не дивно. Нам доводиться по крихтах збирати інформацію та складати пазли, щоб зрозуміти, хто ж насправді сьогодні стоїть за страшною вивіскою «глобальний антикультизм». Адже ці руйнівні технології використовують саме його представники.
Є підстави вважати, що «батько психотронної зброї» Ігор Смирнов — далеко не засновник її, він лише частково доторкнувся до цих деструктивних розробок і засвітився в низці трагічних подій. Утім, і цього було достатньо світові, щоб жахнутися від наслідків їхнього застосування. Не секрет, що у 80-ті роки минулого століття Смирнов тісно взаємодіяв із КДБ (Комітетом державної безпеки СРСР), його наукова робота курувалася, по-іншому й бути не могло. Так само як і в 1920–30-ті роки ніщо паранормальне не могло пройти повз керівника Спеціального відділу ВНК — ГПУ — ОДПУ Гліба Бокія, який, як подейкували, знав усі таємниці СРСР.
Дивлячись на погіршення політичної ситуації у світі, у нас не викликає жодних сумнівів те, що психотронні технології сьогодні активно застосовуються представниками глобального антикультизму. І цілком імовірно, також для масової військової пропаганди, для промивання мізків населення. А враховуючи відкрите звернення Егона Чолакяна до путіна в передачі «Перехрестя», а також деякі опубліковані раніше аналітичні статті на нашому сайті — «Антикультові ордени на крові дітей», «Нацисти ХХІ століття», «А хто їхній Бог?» і «Фашистська Німеччина та сучасна Росія» — можна дійти певних висновків. Зокрема, що злочин проти роду людського коїться просто зараз, на наших очах. І ми зобов’язані його зупинити!
Джерела:
- https://archive.ph/2014.11.25-120618/http://moikompas.ru/compas/psiho
- http://va-sk.ru/man/mir/1089-igor-viktorovich-smirnov.html
- https://www.syl.ru/article/314621/igor-smirnov-biografiya-knigi-otzyivyi-tsitatyi-tvorchestvo-i-interesnyie-faktyi
- http://ntstv.ru/content/documentary/docfilm56.shtml