Чи знаєте ви, як секти вербують і перетворюють людей на вбивць? Чи усвідомлюєте ви, що в їхні тенета може потрапити будь-хто? Це може бути ваша дитина, хтось із близьких або навіть ви самі. Сьогодні більше не потрібно безпосередньо контактувати з ними, відвідувати їхні лекції або читати їхню літературу. Достатньо просто пограти в певні відеоігри. Ми живемо в новій реальності, в якій злиття повсякденного життя з вигаданими ігровими світами становить не тільки небезпеку для психічного здоров’я, а й загрозу громадській та національній безпеці.

Із самого початку необхідно зробити важливе уточнення: ця стаття не ставить за мету демонізувати індустрію відеоігор загалом. Ми не звинувачуємо всіх розробників і не намагаємося узагальнювати. Йдеться про те, що деякі відеоігри стали платформою для діяльності прихильників міжнародної тоталітарної секти. Цих людей було залучено як консультантів під час розробки, що дало їм змогу впровадити в продукт інформаційні коди, підсвідомі установки та психологічні тригери, які відповідають їхнім екстремістським переконанням.

Рік Алан Росс – консультант гри Far Cry 5

Яскравим прикладом послужила гра Far Cry 5 — шутер від першої особи, що вийшов у світ 2018 року. Хоча це далеко не перша частина популярної серії, саме вона викликала серйозні підозри та привід для розслідування. Річ у тім, що в процесі її розробки брав участь Рік Алан Росс — американський антикультист, «депрограміст» і близький соратник Олександра Дворкіна, відомого своїми агресивними методами боротьби з так званими «тоталітарними сектами».

Рік Росс підтвердив свою участь у проєкті через соціальні мережі [1, 2].

Нижче наведено фрагменти редагованої транскрипції інтерв’ю з креативним директором Far Cry 5 Деном Хеєм та Ріком Аланом Россом [3]:

«Ми почали говорити з Ріком [Россом] про мову. Диявол криється тут в деталях», — сказав Ден Хей, креативний директор Far Cry 5, про процес розробки п’ятої частини серії Far Cry.

«Два слова: “безоплатна праця”, — сказав Рік Алан Росс, консультант із культів в Ubisoft для Far Cry 5, в інтерв’ю минулого тижня на ранчо недалеко від Лівермора, Каліфорнія. Його запитали про роль культу “Врата Едему” в блокбастері французького розробника, що вийшов 27 березня для ПК, PlayStation 4 і Xbox One, та про те, як Ден Хей і його команда працювали з Россом, щоб фанатики виглядали достовірними, як у реальних культах».

Ден Хей, креативний директор Far Cry 5: Ми почали говорити з Ріком [Россом] про мову. Диявол криється тут в деталях. Із самого початку, щойно ми почали говорити, стало зрозуміло: мова культу має відрізнятися. У них мають бути слова, яких ми раніше не чули. Ми говорили, наприклад, про “бомбардування коханням”, дуже дивні терміни, — і ми подумали: стоп, коли ми писатимемо діалоги і створюватимемо цих персонажів, у них маж бути своя мова. Можливість розвинути це — це було потужно.

GamesBeat: Наскільки важливо достукатися до людей, які, можливо, ніколи й не замислювалися про культи? Чи, можливо, вони просто пам’ятають «Гілку Давидову» зі свого дитинства і те, що тоді сталося?

Росс: Я вважаю, що культи — це постійне явище. Я їжджу по всьому світу. Це феномен, який всюди. Він глобальний. Я можу запевнити вас: це індустрія, що зростає. Зараз деструктивних культів більше, ніж у 70-х, 80-х чи 90-х. Це дуже реальна й актуальна проблема. Думаю, гра відображає це. І, крім того, що вона захоплива і весела, вона може підвищити обізнаність людей та показати деякі характерні ознаки, за якими можна розпізнати культ.

Росс: Ось тоді й стає по-справжньому страшно — на відміну від цинічного шахрая чи маніпулятора. Коли лідер справді вірить у те, що робить, тоді з’являється потенціал для насильства, зриву, наростаючої інтенсивності. Саме тоді все стає по-справжньому моторошним, по-справжньому страшним.

GamesBeat: Чи є зараз у США якась секта, яку ви б вважали подібною загрозою?

Росс: У кожній країні світу завжди є небезпечні секти. Звичайно, є групи, які постійно з’являються в ЗМІ — буквально щодня. Якщо зайти на cultnews.com або culteducation.com, ви побачите безліч груп, які названо сектами та які щодня потрапляють у новини.

Рік Алан Росс — консультант Ubisoft з культів у грі Far Cry 5. На перший погляд може здатися: яку роль взагалі відіграє такий консультант? На поверхні це зручно — залишатися за лаштунками й уникати можливої відповідальності. Але справжні наслідки цієї нібито «нешкідливої» консультаційної діяльності стають болісно очевидними, якщо згадати трагедію у Вейко 1993 року, де Рік Росс «консультував» ФБР та ATF — і зіграв пряму роль у трагічному результаті.

Портал actfiles.org неодноразово аналізував причини й наслідки трагедії у Вейко. Подробиці викладено, зокрема, в таких матеріалах:

■ «Злочини Антикультизму. Справа «Вейко». Частина 1»

■ «Облога Вейко: як антикультисти маніпулювали ЗМІ та офіційними особами, щоб організувати голокост у Техасі. Частина 2»

■ «THE IMPACT. Episode 9. WACO: The Reason of Tragedy No One Ever Spoke of»

■ Вплив | Проривний документальний фільм

Щоб краще зрозуміти викладену далі інформацію, нагадаємо коротко події навколо трагедії у Вейко, роль Ріка Росса в кампанії з демонізації «Гілки Давидової» та його участь як консультанта агентів ФБР і ATF до й під час штурму Маунт-Кармел — місця проживання цієї мирної релігійної громади.

Рік Алан Росс як консультант до і під час трагічних подій у Вейко

Усе почалося за шість років до трагедії, 1987 року, коли Рік Росс провів насильницьке депрограмування двох американців — членів групи «Гілка Давидова» в північній частині штату Нью-Йорк. 1988 року Росс та інші учасники Cult Awareness Network (CAN) почали активну кампанію з ліквідації групи та дискредитації її лідера, Девіда Кореша. Вони стали шукати перебіжчиків і підставних «жертв». Кампанію з поширення дезінформації та наклепів проти цієї мирної релігійної громади через ЗМІ було спрямовано також на владу і правоохоронні органи — стверджувалося, що Девід Кореш і його послідовники нібито становлять серйозну загрозу.

1992 року Росс викрав і піддав насильницькому депрограмуванню американського громадянина Девіда Блока — члена «Гілки Давидової». Під час депрограмування, що супроводжувалося як фізичним, так і психологічним насильством, Росс здобув від нього інформацію про зброю, яка нібито була на території Маунт-Кармел. Цю інформацію він передав в ATF, з яким у нього були особисті зв’язки. Хоча відомості виявилися неточними й перекрученими, а Блок був єдиним і вкрай сумнівним джерелом, що зазнало незаконного депрограмування, ATF використовувало ці дані під час розслідування. Це підтверджується звітом Міністерства фінансів США щодо операції 1993 року.

Задовго до трагедії соратники Росса систематично передавали правоохоронцям наклеп і викривлену інформацію. З 1990 року вони нарощували зусилля з дискредитації та демонізації «Гілки Давидової». Цей тиск у підсумку вилився у збройну розправу і знищення релігійної групи агентами ФБР, які були психологічно підготовлені сприймати їх через призму штучної демонізації.

Крім однобокої дезінформації від антикультистів, спрямованої в ЗМІ, ФБР та ATF, існувала інша точка зору — представлена відеозаписом, знятим самими давидянами всередині комплексу Маунт-Кармел під час облоги. Це відео ясно показувало: вони не були заручниками Кореша, а були вільними людьми — звичайними громадянами США, які мирно сповідують свою віру та не порушують закон. Однак агенти так і не передали це відео пресі.

Було ухвалено усвідомлене рішення не «олюднювати» цих людей. Натомість зберігався образ, нав’язаний Россом і його прихильниками: «божевільні сектанти, які готуються до нового Джонстауну». На відео були маленькі діти, підлітки й дорослі, та усіх їх було позбавлено індивідуальності й зведено до безликих «сектантів», що переставали бути в очах суспільства людьми — завдяки наративу Ріка Росса.

Це типова тактика антикультистів — адептів єдиної реально існуючої тоталітарної секти, очолюваної Олександром Дворкіним. Уже десятиліттями вони застосовують цей метод до будь-якої групи або людини, яких хочуть знищити.

Тісна співпраця Росса з ФБР та ATF підтверджується протоколами допитів. З усіх так званих «експертів із сект» саме Росс мав найбільший доступ до цих агентств. В одному зі звітів ФБР йдеться, що Росс «відчуває особисту ненависть до всіх релігійних сект» і рветься допомагати правоохоронцям «знищувати секти».

Унаслідок трагедії у Вейко 1993 року було застрелено, задушено газом і спалено живцем 86 американців, включно з літніми людьми, вагітними жінками та 25 дітьми, серед яких були немовлята й малюки до трьох років. Ці події нагадували камеру тортур, створену божевільним для замкнених усередині людей.

Це — відома національна трагедія, — випадок, коли американці в особі ФБР убили інших американців, діючи під впливом та в тісній співпраці із самозваним експертом, «борцем із сектами», який на ділі сам є учасником єдиної реально існуючої руйнівної секти у світі. Якби не багаторічна участь так званих «антикультових консультантів», трагедії, найімовірніше, вдалося б уникнути.

На власному сайті Рік Росс пише [4]:

«1993 роre консультував Бюро з контролю за алкоголем, тютюном і вогнепальною зброєю (BATF) та Федеральне бюро розслідувань (ФБР) щодо питання Вейко-Давидян».

Рік Росс применшує свою роль, називаючи це просто «консультуванням». Але чи так це? Чи він був навідником, який використовував руки федеральних агентів США, щоб убити 86 американців? Щоб відповісти, уявімо: людина натискає кнопку, запускає ракетну систему й стріляє у натовп, в якому — 25 дітей і 61 дорослий. 

Ця людина — вбивця? Чи просто оператор, навідник, який запустив систему, а вбила сама ракета?

Інший приклад: людина підходить ззаду, дістає пістолет, цілиться в потилицю й стріляє. Куля пробиває череп і вбиває. Хто вбивця? Той, хто спланував та довів до смертельного результату? Чи куля? А як би відповіли на це сім’ї загиблих — їхні батьки, діти, брати й сестри?

Саме це сталося у Вейко. Так діють «борці з сектами» — послідовники тоталітарної секти Олександра Дворкіна. Це — мережа садистів, убивць і фанатиків.

Задовго до трагедії Рік Росс прорахував і запустив багатоступеневу операцію. Усе почалося із системної дегуманізації обраної мети — «Гілки Давидової» — та завершилося їхньою безжальною ліквідацією руками федеральних агентів, що стали його інструментами. Через наклеп, брехню, інформаційний терор у ЗМІ Росс розпалив ворожість ФБР та ATF до мирної групи американських громадян.

Це християнське відгалуження існувало десятиліттями, дотримуючись законів і живучи в гармонії з суспільством. Їх не називали «сектою» —  допоки Росс не почав демонізацію. Різанина, що послідувала, нагадувала тортури в сповільненій зйомці, розіграні на тлі штучно викликаної масової істерії.

Можна з упевненістю сказати: вбивство американців, включно з дітьми та літніми людьми, було свідомо організоване Ріком Россом та його соратниками. Він не поніс жодної відповідальності за загибель 86 осіб, за використання федеральних агентів як знаряддя масового вбивства на очах у всієї країни і світу. Він залишається на волі — злочинець, який є справжнім винуватцем трагедії.

Важливо зазначити, що лідер тоталітарної організації, до якої належить Рік Росс, Олександр Дворкін, також несе відповідальність за смерті невинних людей у різних країнах, включно з росією. Так само як Росс, Дворкін використовує державні структури росії для знищення ні в чому не винних людей. Це — міжнародна тоталітарна секта вбивць, садистів і фанатиків, яка вже понад три десятиліття чинить убивства чужими руками.

На порталі actfiles.org ви знайдете документально підтверджену, фактичну інформацію про численні трагедії, що призвели до загибелі невинних людей від рук цієї тоталітарної, людиноненависницької секти, очолюваної Олександром Дворкіним.

Повертаючись до постаті Ріка Росса, постає вкрай важливе питання: якщо одна людина здатна маніпулювати досвідченими професіоналами — співробітниками розвідки, правоохоронних органів і представниками державної влади, — то що вона здатна зробити з умами дітей, підлітків та непідготовлених дорослих, які в процесі гри входять у стан підвищеної навіюваності через нейронну збудливість і сенсорне перевантаження?

Під час ігрового процесу людина стає повністю сприйнятливою до психологічних послань і підсвідомого програмування, закладеного в ці ігри. До цього питання ми ще повернемося пізніше у статті.

Девід Кореш — один з образів, який слугував натхненням розробки персонажа лідера культу у відеоіграх

Трагедія в Вейко й досі розглядається адептами тоталітарної секти Олександра Дворкіна як їхній тріумф, зразкова операція та одна з найбільш «успішних» в історії. Не дивно, що демонізований образ лідера «Гілки Давидової» Девіда Кореша, сформований Ріком Россом та його соратниками, надихнув на створення вигаданого лідера культу Джозефа Сіда у відеогрі Far Cry 5, в розробці якої Рік Росс брав активну участь як консультант.

Цікаво, що образ Девіда Кореша  також надихнув розробників іншої відеогри — Outriders, яка вийшла 2021 року. У ній було створено персонаж вигаданого лідера культу на ім’я Салем Кореш [5].

Співпраця Ріка Алана Росса та Олександра Дворкіна на конференціях та їхній зв’язок через організації, афілійовані з FECRIS

Говорячи про тоталітарну секту Олександра Дворкіна, було б неправильно промовчати про його співпрацю з Ріком Россом. На офіційному сайті Ріка Росса [6] міститься інформація, яка підтверджує їхню спільну участь в антикультовому симпозіумі, що відбувся в Таїланді. Обидва були заявлені як доповідачі на триденній міжнародній конференції з вивчення культів, яка відбулася в Бангкоку 2011 року. На той момент Олександр Дворкін уже третій рік обіймав посаду віцепрезидента FECRIS.

Тільки вдумайтеся: члени найнебезпечнішої у світі реальної тоталітарної секти ховаються під маскою «борців із сектами», читають лекції по всьому світу, видають себе за «експертів», організовують симпозіуми та конференції — і все це під прикриттям нібито гуманістичних цілей, тоді як насправді вони вербують нових жертв та майбутніх адептів власної секти.

Нагадаємо також, що Рік Росс у своїй кримінальній кар’єрі «депрограмера» був тісно пов’язаний з організацією CAN (Cult Awareness Network), члени якої допомагали йому в демонізації «Гілки Давидової». На початку 1970-х років одним із партнерів CAN виступала AFF (American Family Foundation), яка з 2004 року діє під назвою ICSA і є офіційним партнером FECRIS. Олександр Дворкін обіймає посаду віцепрезидента FECRIS із 2009 року.

На офіційному сайті FECRIS у розділі посилань можна знайти ресурси ICSA, а також сайти американських антикультистів Стівена Хассана (колегу Росса) і самого Ріка Росса [7]. Хоча формальне членство Ріка Росса у FECRIS публічно ніколи не підтверджувалося, наявність посилання на його сайт і його участь у міжнародних конференціях за участю членів FECRIS говорять самі за себе. Достатньо ознайомитися з повним списком ресурсів, афілійованих із FECRIS, а також проаналізувати їхню загальну ідеологію, лексику й ідентичні методи, щоб будь-які сумніви щодо їхньої співпраці зникли.

Раніше на порталі actfiles.org було опубліковано статтю під назвою «Централізована міжнародна антикультова мережа агентів під керівництвом Олександра Дворкіна». У цьому матеріалі докладно описано зв’язки між адептами тоталітарної секти Олександра Дворкіна — як між собою, так і безпосередньо з ним самим.

На цьому тлі повернімося до прикладу з відеогрою Far Cry 5.

Приклади впливу Far Cry 5 на свідомість гравців

Найпереконливіші докази шкідливого впливу прихованих елементів Far Cry 5 надходять від самих гравців. Вони вказують на наявність у грі програмувальних сигналів, що навіюють певні поведінкові установки та психологічні команди. Ці свідчення було знайдено в коментарях під різними відео, пов’язаними з Far Cry 5, а також у тематичних обговореннях на онлайн-платформах.

Перші такі коментарі, в яких гравці прямо говорили про психологічний вплив, з’явилися під відео на офіційному YouTube-каналі Ubisoft — розробника і видавця Far Cry 5. Особливо примітним стало відео за участю Ріка Росса, в якому він виступав у ролі «експерта з культів».

Коментарі під цим відео:

Один із коментарів вочевидь належить людині, яка знайома з трагедією в Вейко — точніше, з її інтерпретацією, активно нав’язуваною Ріком Россом та його антикультовими соратниками. У цьому повідомленні простежується бажання побачити в грі повторення сценарію Вейко. Це свідчить про те, що екстремістська, терористичну ідеологію тоталітарної секти Олександра Дворкіна — та його учня Ріка Росса — вже впроваджено в підсвідомість користувача.

Наступний коментар, виявлений під іншим відео, демонструє небезпечне стирання кордонів між реальністю й вигаданим ігровим світом Far Cry 5 у свідомості глядача:

«Тільки ти»

Різноманітні огляди Far Cry 5 дозволяють спостерігати за грою зсередини навіть тим, хто в неї не грає. Нижче наведено скріншот з одного з таких відео.

У лівому верхньому кутку екрана: «Only you» («Лише ти»), «УБИЙ фінальну ціль до закінчення часу». На стіні: «Жертва».

Фраза «Only You» («Лише ти») багаторазово повторюється протягом усієї гри — її промовляють персонажі, вона вшита в музичний супровід. Класична пісня «Only You (And You Alone)» гурту The Platters звучить у грі неодноразово, причому в сюжетному контексті вона використовується як тригер для введення героїв у змінений стан свідомості. Ця композиція придушує волю, гіпнотизує й занурює персонажа в транс. В одному з епізодів гри гравець отримує завдання: поки триває зворотний відлік часу і лунає пісня «Only You», потрібно якомога швидше пройти темними коридорами й знищити всіх «культистів», які трапляються на шляху.

Варто наголосити: така постановка завдання — знищити «культистів» в умовах жорсткого обмеження часу — аж ніяк не випадкова. У цей момент увага гравця максимально зосереджена. Він діє під тиском: обмежений час, чітко поставлена ціль — «убий культиста» — і замкнений, затемнений простір. Одночасно гравець перебуває під постійною аудіовізуальною стимуляцією. Знайома мелодія, написи на кшталт «Only You» в кутку екрана (як показано на скриншоті вище), слова, написані на стінах — усе це потрапляє у підсвідомість. Оскільки увагу гравця зосереджено виключно на виконанні завдання, ці фонові сигнали минають свідомий фільтр і безпосередньо вбудовуються в підсвідомість.

Жоден із цих зовнішніх елементів не є випадковим. Усі деталі гри продумано до найменших дрібниць, вони працюють у спільній зв’язці, створюючи точні поведінкові директиви, що проникають глибоко в психіку. У цьому сенсі пригадуються слова креативного директора Far Cry 5 Дена Хея, сказані в інтерв’ю щодо спільної розробки з Ріком Россом:
«Диявол криється тут в деталях».

Ми маємо перед собою класичний приклад впливу аудіовізуального контенту на підсвідомість людини. Ґрунтовний розбір такого типу прихованого кодування вже було проведено в матеріалі «Стратити не можна помилувати. Де ставити кому?», опублікованому на нашому порталі. Це явище дістало назву «пазлове кодування» — особливий психологічний механізм, призначений для створення майбутніх убивць і провокування актів насильства чужими руками.

За допомогою візуальних та звукових стимулів маніпулятори — у цьому випадку адепти антикультової ідеології — непомітно й тонко впливають як на свідомість, так і на підсвідомість, трансформуючи картину світу людини й зумовлюючи її поведінку. Таке кодування може вбудовуватися у фільми, різноманітні відео та — як у даному випадку — у відеоігри.

У разі пазлового кодування візуальний ряд містить приховані нейрокогнітивні тригери та підсвідомі команди, навіть якщо зовні зміст виглядає хаотичним або позбавленим сенсу. Ці тригери й команди активуються пізніше — за збігу певних зовнішніх умов, й тоді людина реалізує впроваджену в неї психологічну програму. Далі в статті ми розглянемо, які саме зовнішні обставини можуть стати фінальною стадією активації.

А поки повернімося до пісні «Only You (And You Alone)».

Особливої уваги заслуговує фінал Far Cry 5, який викликав у гравців неоднозначну реакцію. За сюжетом у гравця є два варіанти вибору: або протистояти «культистам», що призводить до сценарію ядерної катастрофи й загибелі цивілізації, або просто піти разом із союзниками. Проте в другому варіанті, коли гравець обирає «мирну» розв’язку, в автомобілі неочікувано вмикається пісня «Only You (And You Alone)» — і герой, перебуваючи під гіпнозом, нападає на своїх товаришів, тож кровопролиття триває.

Як показано в сюжеті раніше, ця пісня використовується для придушення волі, гіпнозу, введення в транс та втягування в культ.

Особливо тривожним є той факт, що психологічний вплив пісні «Only You» в адаптації Far Cry 5 зафіксовано не лише на персонажах, а й на реальних гравцях. Про це свідчать самі користувачі. Один із них описав свій стан після прослуховування пісні як ПТСР — посттравматичний стресовий розлад. Інші залишали коментарі, в яких говорили про раптове прагнення вбивати, треті повідомляли про фізичне напруження й тиск.

Те, що ви бачите тут, — це прямі наслідки діяльності таких людей, як Рік Росс та Олександр Дворкін, а також інших учасників їхньої тоталітарної організації. Це наочні, очевидні результати їхнього маніакального прагнення створити армію вбивць. Коли такі маніпулятори беруть психічно здорових, розсудливих людей і перетворюють їх на майбутніх керованих убивць та божевільних — а потім, довівши до крайньої точки, запускають у них програму насильства, роблячи з них знаряддя своєї волі. Усе це відбувається з холодним розрахунком, і, схоже, вони отримують задоволення від наслідків, відчуваючи себе богами-творцями.

Без найменшого перебільшення, ми маємо справу з найстрашнішою в реальному житті тоталітарною сектою садистів, маніяків і вбивць, яку очолює Олександр Дворкін.

Відеогра Doom, бійня в школі «Колумбайн» і зв’язок із трагедією у Вейко

Говорячи про шутери від першої особи, не можна не згадати Doom. Часто звана «батьком» цього жанру, гра вважається однією з найвпливовіших в історії відеоігор. Саме цією грою були одержимі Ерік Гарріс і Ділан Кліболд перед тим, як вбити 12 учнів та одного вчителя, поранити ще 23 людини, а потім накласти на себе руки в школі «Колумбайн» у Літтлтоні, штат Колорадо.

«Doom так вжився в мою голову, що мої думки майже завжди пов’язані з грою», — Ерік Гарріс.

Важливо зазначити, що бійня в «Колумбайні» має прямий зв’язок із трагедією у Вейко. Спочатку підлітки планували напад на 19 квітня 1999 року — на шосту річницю закінчення облоги Вейко і на четверту річницю вибуху в Оклахома-Сіті. Однак вони відклали напад на день — до 20 квітня — просто тому, що їм потрібно було більше боєприпасів.

Варто нагадати, що і сам смертельний вибух в Оклахома-Сіті був приурочений до річниці трагедії у Вейко. Його влаштували 19 квітня 1995 року — рівно через два роки після штурму ранчо давидян. Організатор теракту заявив, що його дії були помстою федеральному уряду за злочини, зокрема — за ті, що були скоєні у Вейко.

Таким чином, загибель членів стигматизованої релігійної групи — «Гілки Давидової» — 19 квітня 1993 року стала спусковим гачком для вибуху в Оклахома-Сіті 19 квітня 1995 року. А ще через кілька років обидві ці трагедії стали прецедентом для бійні в «Колумбайні» 20 квітня 1999 року. Що ж стало основним спусковим механізмом у цьому випадку — трагедії, влаштовані антикультовими активістами, чи вплив комп’ютерних ігор? — питання, на яке можуть дати відповідь тільки кваліфіковані фахівці.

Однак у випадку Far Cry 5 ми бачимо, що для антикультових операторів — адептів тоталітарної секти Олександра Дворкіна — не існує табу: ні участь у подіях, що стали символами глибоких людських трагедій із безневинними жертвами, ні розробка шутерів від першої особи, пронизаних терористичною ідеологією, призначеною для формування керованих майбутніх убивць.

Отже, уся повнота відповідальності за жертви, згадані у цій статті, — за всі ці вбивства — лежить на Рікові Россі, інших сектантах та самому Олександрі Дворкіні, який заснував і очолює цю тоталітарну секту, побудовану на екстремістській ідеології. Ось справжні вбивці й маніяки — ті, хто або сам розробляє операції зі знищення людей, або змушує інших робити це за них.

Вони, мабуть, отримують задоволення від влади над долями й життями людей. Скільки «самотніх вовків» вони вже створили — людей, перетворених на зброю, готову розірвати невинних за першим умовним сигналом? І скільки ще створять? Скільки ще має пролитися крові, перш ніж буде зупинена ця небезпечна міжнародна тоталітарна секта Дворкіна? Скільки ще дітей має загинути?

Мимоволі задаєшся питанням: що відчувають батьки тих дітей, які стали жертвами цих «навідників», «консультантів», які давали «всього лише рекомендації»? Безумовно, це горе, якому немає слів. Але що відчувають батьки тих, чиїх сина або доньку було перетворено на вбивць? Коли вони знали, що їхня дитина не була злочинцем — була гарним учнем, мріяла, подавала надії, була доброю й порядною людиною. А в якийсь момент вплив тоталітарної секти Дворкіна зробив її керованою зброєю.

І неважливо, як це сталося — дистанційно, через відеоігри, ЗМІ, телебачення, книжки чи напряму — через лекції у школах та університетах. За десятиліття адепти Дворкіна вибудували безліч інструментів із програмування та підпорядкування людської свідомості. Усе це робиться з однією метою — відчути себе вищими за інших, відчути себе богами, що розпоряджаються безневинними життями, зокрема життями дітей. Ось справжня причина.

І справжні вбивці — це не діти, які стали жертвами пазлового кодування та глибокої психологічної обробки. Справжні вбивці — це ті маніяки, хто все це організував. Діти теж стали жертвами — безвільними знаряддями в руках цих маніпуляторів.

Усі ці факти — не випадковості. Це докази відстроченої дії, зафіксованого процесу формування потенційних убивць і реальний приклад пазлового кодування. Наведені вище дані переконливо доводять, що пазлове кодування не тільки існує, а й активно застосовується агентами так званого антикультизму — тими, хто заявляє про боротьбу з «сектами», але сам є справжнім сектантом Олександра Дворкіна, який системно вибудовує армію керованих убивць.

Після такого кодування людині потрібен лише один тригер — наприклад, натрапити в інтернеті на статтю про «сектантів», написану Ріком Россом, Олександром Дворкіним або їхніми «колегами», або почути пісню, як у Far Cry 5, — і вона вб’є невинного, який просто опинився поруч. Саме тому секта, створена Олександром Дворкіним, — найнебезпечніша екстремістська секта сучасності.

Вплив шутерів від першої особи на людський мозок

Оскільки Far Cry 5 — це шутер від першої особи, необхідно розглянути, як такі ігри загалом впливають на мозок людини, навіть поза контекстом пазлового кодування. У подібних іграх гравець занурюється у віртуальну реальність від першої особи, що безпосередньо впливає на сприйняття й когнітивні процеси. Мозок обробляє подібний ігровий досвід як близький до реального, особливо в частині уваги та просторової орієнтації.

Такий ракурс значно посилює відчуття просторової присутності — відчуття, що ти справді перебуваєш усередині псевдореальності гри. Дослідження показують, що це пов’язано з підвищеною активністю в лобових і тім’яних частинах мозку, які відповідають за сприйняття та за прийняття рішень.

Зокрема, дослідження «Перспектива та керування під час відеоігор впливають на досвід просторової присутності та патерни активації мозку» [8] підтверджує, що ракурс від першої особи посилює відчуття «реальності» того, що відбувається, одночасно знижуючи активність альфа-хвиль у відповідних зонах мозку.

Інтенсивне захоплення шутерами від першої особи може призвести до довгострокових змін у мозку, особливо в зонах, що відповідають за пам’ять та просторову навігацію. У дослідженні «Тривалі зміни зв’язку, спричинені інтенсивною грою в шутер від першої особи» [9] було показано, що тривала гра спричиняє стійкі зміни зв’язків між таламусом і парагіпокампальною звивиною, що зберігаються навіть через три місяці.

У статті «Ігри для мозку можуть перенести віртуальний досвід у реальний світ» [10] зазначено, що в деяких гравців — особливо тих, хто часто грає, — проявляється так званий феномен перенесення гри (game transfer phenomena). Це тимчасовий стан, за якого гравець сприймає елементи з гри в реальному житті або відчуває імпульси діяти так, як у грі. Хоча дослідники стверджують, що ефект із часом минає, вони також фіксують багаторазове повторення таких епізодів. Інакше кажучи, на якийсь час межа між грою і реальністю стирається.

Психологічний стан, який може виникати під час таких епізодів, описано у згаданому вище дослідженні. Ось уривок [10]:

«Відтоді ми опублікували ще три дослідження, проаналізувавши понад 1600 свідчень від гравців (усі вони відчували різні форми феномена перенесення гри), опублікованих у наукових журналах. Наші дані показали, що деякі гравці:

1. Не можуть перестати думати про гру після завершення.
2. Очікують, що події з гри відбудуться в реальності.
3. Плутають ігрові події з реальним життям.
4. Відчувають імпульси діяти як у грі.
5. Вимовляють спонтанні вигуки.
6. Демонструють як довільну, так і мимовільну поведінку».

Вчені відзначають, що елементи з відеоігор можуть спрацювати як тригер під час чергового епізоду. На сьогоднішній день цей феномен залишається слабо вивченим, а його повні когнітивні та психологічні наслідки ще не досліджено. Однак важливо підкреслити: реальна загроза прихована не в іграх як таких, а в їхньому поєднанні з елементами пазлового кодування — якщо такі є.

Саме тут виникає ключове питання: якщо такий епізод «перенесення гри» станеться в реальному житті, особливо на тлі гри, що містить пазлове кодування, і гравець раптом відчує імпульс діяти «як у грі» — що він зробить? Якщо йдеться про Far Cry 5, відповідь очевидна: він робитиме те, чого його навчила гра — вбиватиме «сектантів».

Але кого в зміненому сприйнятті гравця він вважатиме «сектантом»? Того, на кого вкажуть йому адепти тоталітарної секти Олександра Дворкіна — самозвані «експерти», відповідальні за незліченні смерті невинних, дистанційні кати людських життів. Сьогодні ми спостерігаємо, як Дворкін і його послідовники безжально навішують ярлик «сектант» на багатьох громадських діячів, політиків, цілі неугодні групи та організації. Це вкрай тривожна тенденція.

Ми докладніше розглянемо цю проблему у наступній частині.

Очевидно одне: в останні роки — і аж до сьогоднішнього дня — формується реальна армія вбивць. Армія сплячих агентів Олександра Дворкіна. Сплячих — підкреслимо — поки що. Але в будь-який момент вони можуть бути активовані одним кодовим словом: «сектант».

Висновок

Після всього, що ви дізналися, поставте собі запитання: чи має право на існування тоталітарна організація Олександра Дворкіна, з осередками по всьому світу, якщо вона створює як масових убивць, так і «самотніх вовків»? Чи має право діяти терористична структура, кожен день існування якої приносить не тільки зруйновані долі та знищені репутації, а й чиюсь смерть?

Чи мають вони право на існування?

Дайте відповідь на це запитання самі.

Далі буде.

Джерела:

1. https://www.linkedin.com/posts/rick-alan-ross-2163006_far-cry-5-cult-outposts-guide-activity-7159197889146093568-zE4o
2. https://twitter.com/RickAlanRoss/status/1753431013483831749
3. https://venturebeat.com/pc-gaming/far-cry-5-cult-adviser-reveals-how-these-fanatics-thrive-follow-the-money/
4. https://culteducation.com/cv.html
5. https://en.wikipedia.org/wiki/David_Koresh
6. https://culteducation.com/group/1289-general-information/8103-scholars-say-negative-influence-on-society-amplified-by-globalization.html
7. https://www.fecris.org/information/links/
8. https://behavioralandbrainfunctions.biomedcentral.com/articles/10.1186/1744-9081-8-34
9. https://link.springer.com/article/10.1007/s11682-020-00350-2
10. https://theconversation.com/games-on-the-brain-can-take-virtual-experiences-to-real-world-29940